Дистанційне навчання з основ здоров'я 9 клас

19.04.2022

ВІЛ

Тема: Протидія сексуальним домаганням і насиллю. Як допомогти жертві насилля.

1. Прочитайте інформацію
Сексуальне насильство–протиправне посягання одного члена сім’ї на статеву недоторканість іншого члена сім’ї, а також дії сексуального характеру по відношенню до неповнолітнього члена сім’ї.Прояви сексуального насильства: зґвалтування, у тому числі «зґвалтування у шлюбі»; примушування до небажаних статевих стосунків; торкання до інтимних частин тіла без згоди особи; примушування спостерігати за статевим актом між іншими людьми (у тому числі дивитися порнопродукцію); примушування до статевого акту з третьою особою; примушування до заняття проституцією. Окрім цього, до сексуального насильства в сім’ї належить інцест –сексуальні відносини між близькими родичами: батьком і донькою, матір’ю і сином, братом і сестрою тощо.Надзвичайно небезпечним проявом сексуального насильства в сім’ї є дії сексуального характеру стосовно дитини: розбещення дитини; демонстрація дитині (підлітку) статевих органів (ексгібіціонізм); демонстрація акту онанізму; втягування дитини у заняття дитячою проституцією або дитячою порнографією тощо.
Ознаки сексуального насилля.
Порушення сексуальності, зокрема зниження або втрата сексуального потягу.
Інфекції, що передаються статевим шляхом.
Травми та пошкодження статевих органів.
Наявність викидів, мертвонароджених дітей та небажаних вагітностей.
Примусове залучення до комерційного сексу.
Сексуальне насильство або розбещення дітей та інцест–це будь-які сексуальні стосунки/взаємодія з дитиною, в яких дитина використовується дорослим або іншою дитиною для задоволення сексуальних потреб. Сексуальне насильство включає в себе статеві зносини (коїтус), оральний і анальний секс, взаємну мастурбацію, інші тілесні контакти із статевими органами. До сексуального розбещення відносять також залучення дитини до проституції, порнобізнесу, оголення перед дитиною статевих органів і сідниць, підглядання за нею, коли дитина цього не підозрює: під час роздягання, відправлення природних потреб. Такий вид насильства може здійснюватись тим, кому дитина довіряє, включаючи батька, брата/сестру, далекого родича, друга, вчителя, старшого керівника або-будь якого піклувальника; будь-яка особа, наділена владою, повноваженнями і функцією контролю над дитиною.Ознаки сексуального насильства: таємність; надмірна зацікавленість чи обізнаність у сексуальній темі та предметах, що з нею пов'язані;надмірний прояв уваги до всього, що пов'язане з сексуальною темою; побоювання певної людини чи члена сім'ї; надмірна піддатливість; агресія; біль при сечовипусканні; ускладнення при ходьбі чи сидінні; нетримання сечі; анальний чи вагінальний свербіж, висипи, синці, кровотечі, біль.
Куди звертатися у разі скоєння злочину
У разі скоєння злочину згідно ст. 153 КК України,сексуального
насильства або якщо про вчинення неправомірних дій стало відомо з
якихось інших джерел/ чи якщо громадянин не був свідком, але знає і/або
має факти вчинення неправомірної дії необхідно звернутися до відділу поліції за підсудністю (місцю) скоєння злочину:

  • зателефонувавши на номер екстреної служби поліції "102", та у разі необхідності на екстрений номер служби скорої допомоги "103"

АБО

  • з`явитися особисто та написати відповідну заяву (повідомлення) про кримінальне правопорушення за ст. 153 КК України

До моменту прибуття співробітників поліції необхідно:

  • залишатися на місці скоєння злочину;
  • не чіпати нічого руками (не викидати/переставляти/прибирати/знищувати речі), так як це може завадити в подальшому слідству;
  • зберегти одяг, інші речі, які були надіянні при скоєнні злочину, тощо
    - все що може бути визнано слідством речовими доказами по кримінальній
    справі;

Психологічні моменти
Якщо Ви стали свідком злочину:

  • намагайтеся знаходиться поруч с потерпілою особою, заспокоїти, не залишати одну;
  • рекомендується розмовляти з потерпілою особою спокійним тоном
    голосу, навіть у разі, якщо потерпілий/потерпіла нічого не відповідає,
    так як знаходиться у стресовому стані;
  • не потрібно випитувати насильно будь-яку інформацію про кривдника, обставини справи, тощо;
  • все що потрібно бути поруч, не виявляти до потерпілого неприязнь, неповагу чи казати образливі речі;
  • треба пам'ятати, що особа стосовно, якої було здійснено насильницькі
    дії замикається від стороннього світу, її заповнює у середині сором,
    страх, паніка, думки про своє майбутнє, думка інших людей про нього/неї,
    людський осуд, тощо;
  • важливо, щоб потерпіла особа відчувала від близьких людей - любов, розуміння, підтримку.

2.Перегляньте матеріал за посиланням.

https://cpprk.com/uchniam/konsultativna-dopomoga/pravovij-poradnik/kriminalna-vidpovidalnist-nepovnolitnikh

Пройдіть тести!

https://naurok.com.ua/test/protidiya-seksualnomu-nasillyu-799939.html

 

22.04.2022

Тема: Запобігання захворюванням, які передаються статевим шляхом. Спільна відповідальність чоловіка і жінки за використання контрацепції та засобів захисту від ІПСШ.  Практична робота №10 Ознайомлення з роботою установ, які надають соціально-психологічні та медичні послуги за місцем проживання" моральних цінностей для профілактики ІПСШ. Протидія стигмі і дискримінації осіб за будь-якою ознакою, в тому числі за станом здоров'я та з інвалідністю.

1. Перегляньте презентацію та опрацюйте її http://www.reprohealth.info/uk/for/men_and_women/diseases/zppp

2. Прочитайте матеріал.
Хвороби / Захво́рювання, що передаю́ться стате́вим шляхо́м (ХПСШ / ЗПСШ) (англ. Sexually Transmitted Diseases (STDs/STD), також Інфекції, що передаються статевим шляхом (ІПСШ) (англ. Sexually Transmitted Infections (STIs/STI) — інфекційних хвороб, які передаються переважно статевим шляхом; на них хворіють однаковою мірою як чоловіки, так і жінки.
Інфекції, які передаються лише статевим шляхом, історично у вітчизняній медицині виділяють у групу венеричних захворювань. На відміну від венеричних захворюваньХПСШ передаються й іншими механізмами і шляхами: гемоконтактним (гепатит B), через мікропошкодження шкіри (короста), вертикальним (ВІЛ).
Кожну ХПСШ спричинює певний вид мікроорганізму (зокрема, бактерії, віруси тощо), наприклад: ВІЛ-інфекція — захворювання, яке спричинює вірус імунодефіциту людини; сифіліс породжує бліда спірохета; гонорею (застаріле — трипер) — гонококом; трихомоноз — трихомонада вагінальна (Trichomonas vaginalis) тощо. На відміну від більшості інфекційних захворювань після ХПСШ, як правило, не виникає імунітет і, у разі повторного зараження, хвороба розвивається знову. Видужання не настає само по собі: без лікування людина не може позбутися такої хвороби і хворіє на неї все життя.

КласифікаціяДо ЗПСШ відносять[3]:

  • вірусні інфекції: ВІЛ-інфекція, герпесвірусні інфекції (генітальний герпес, цитомегаловірусна інфекція, інфекція, яку спричинює герпесвірус людини 8-го типу, включаючи саркому Капоші), загострені кондиломи (ураження, які спричинює папіломавірус людини), гепатит С, гепатит B, контагіозний молюск тощо;
  • бактеріальні інфекції: сифіліс, гонорея, м'який шанкр, пахова гранульома (венерична лімфогранульома), хламідійна лімфогранульома, хламідіоз, урогенітальний мікоплазмоз, уреаплазмоз;
  • протозойні інфекції: трихомоніаз;
  • грибкові інфекції: кандидоз (молочниця), гарднерельоз;
  • паразитарні захворювання: педикульоз, короста

Поширеною помилкою є залучення до переліку ЗПСШ таких захворювань, як неспецифічний уретрит і бактеріальний вагіноз, які зумовлює умовно-патогенна мікрофлора.[джерело?]

Шляхи передачі Основною
особливістю ХПСШ є відносно низька «стійкість» збудників до умов
навколишнього середовища, наслідком чого є необхідність прямого контакту
для інфікування збудником.
Група венеричних захворювань, що включені до переліку ХПСШ передається при незахищеному статевому контакті (включаючи орально-генітальні форми). Поцілунки, орально-статевий контакт і використання сексуальних іграшок, зокрема таких, як вібратори, багаторазово підвищує ризик інфікування при незахищеному за допомогою презерватива статевому акті.
Для ХПСШ в широкому розумінні цієї групи можливі інші шляхи
передачі. Зокрема, заразитися папіломавірусом можливо при тісному
побутовому контакті, трихомонада вагінальна може тривалий час зберігати свої інфекційні властивості у вологому середовищі (мокрі рушники, гладкі поверхні). Збудник корости або лобкова воша
може передаватися контактно-побутовим шляхом через предмети вжитку.
Вертикальний шлях передачі інфекції передбачає інфікування дитини
матір'ю або батьком (ВІЛ-інфекція, гепатит В тощо). Можливе зараження
гемоконтактно — через застосування медичних (шприці, зубні екстрактори тощо) і немедичних (татуаж, манікюр та педикюр тощо) інструментів, при переливанні препаратів крові, як це відбувається при гепатиті В, ВІЛ-інфекції.
Зараження цими інфекційними збудниками, не завжди свідчить про
легковажне ставлення до вибору партнерів: і при одному постійному
партнерові існує певний ризик захворіти. І тут важливу роль в можливості
заразитися на ЗПСШ відіграють такі біологічні фактори, як мутація мікроорганізмів, формування у них стійкості до лікарських препаратів і багато іншого.

Значення моральних цінностей для профілактики ІПСШ. протидія стигмі і дискримінації осіб за будь-якою ознакою, за станом здорово та з інвалідністю. Практична робота №11.

Обміркуйте й обговоріть ситуацію. Під час обговорення проблеми захворюваності ІПСШ Віктор сказав, що це захворювання спричиняють бактерії, вони є дуже небезпечними, тож людей, які захворіли, треба обов'язково ізолювати від суспільства. Оцініть достовірність інформації, яку повідомив Віктор.

Значення моральних цінностей для профілактики ІПСШ

Велике значення для профілактики захворювань, що передаються статевим шляхом, має рівень морального розвитку людини. У разі відсутності моральних цінностей і принципів, аморальної поведінки, нехтування нормами й правилами суспільства ризик інфікування ІПСШ значно зростає.

Незважаючи на те що збудники ІПСШ сьогодні добре вивчені, лікувати захворювання, які вони спричиняють, дуже складно, оскільки симптоми виявляються не відразу. Людина тривалий час може бути носієм інфекції й інфікувати вірусом інших людей.

Чисельність людства невпинно збільшується, понад 50 % населення нашої планети є мешканцями міст. Чи впливатиме така тенденція на поширення ІПСШ? Як людина може запобігти інфікуванню?

Головним засобом у боротьбі з поширенням ІПСШ є профілактика. Відсутність інформації, невміння захищати власні інтереси збільшує небезпеку інфікування. До груп ризику належать люди, які порушують норми моралі, ведуть безладне статеве життя. Необхідно формувати в молоді поняття про серйозність небезпеки та забезпечити наявність об’єктивної інформації щодо захворювань і способів їх попередження. Низький рівень загальної культури, невміння захищати власні інтереси й берегти своє здоров’я — усі ці чинники сприяють поширенню ІПСШ серед молоді.

Протидія стигмі і дискримінації осіб за будь-якою ознакоюДискримінація — це обмеження прав частини населення за певного ознакою. Такою ознакою може бути будь-яка значуща відмінність особистості, наприклад раса, національність, стать, релігійні переконання, інвалідність, рід занять, стан здоров’я.

Стигма (від грец. stigma — тавро, пляма, ярлик) — це характеристика людини або групи, що є свого роду вадою та спричиняє прагнення покарати, ізолювати або якось інакше принизити людей.

Стигма є надзвичайно сильним соціальним ярликом, що змушує ставитися до людини як до носія небажаної риси.

Учені виокремлюють три загальні ознаки стигматизації:

1. Відмінності між людьми підкреслюють і вважають важливими. Людей поділяють на протилежні категорії: чорні й білі, здорові й хворі, сліпі й зрячі тощо.

2. Людям з відмінностями часто приписують негативні риси. Наприклад, дехто вважає, що люди, які страждають на аутизм, є небезпечними. Є ті, хто переконаний, що ВІЛ-інфекцією заражаються виключно через аморальну поведінку. Тобто людям, яких об’єднує тільки одна риса (наприклад, наявність вірусу в крові), приписують негативні ознаки, що з вірусом жодним чином не пов’язані: небезпека для інших, бажання завдати шкоди. Іноді приписування небажаних ознак зовні може мати вигляд доброзичливого і навіть протилежного стигматизації. Але при цьому мається на увазі, що такі люди — жертви, вони несамостійні, усі їхні проблеми пов’язані тільки із захворюванням і вони не можуть бути повноцінними членами суспільства.

Усім вам відомий вираз «біла ворона». Як він пов’язаний з поняттями «стигма» і «дискримінація»?

3. Людей поділяють на «нас» та «їх», тобто тих, які є інакшими. Коли ми когось стигматизуємо, то мислимо категоріями «ми» і «вони». Це дозволяє вважати, що «вони» не такі, як «ми», й обов’язково в чомусь гірші від нас.

Отже, якщо люди вважають певну відмінність дуже важливою, приписують іншим, у яких вона є, негативні риси і можуть легко розділити людей за цією ознакою на «нас» і «їх», то йдеться саме про стигматизацію.

Треба знати, що дискримінація осіб за станом здоров’я та у зв’язку з інвалідністю є неприпустимою. Прийнято «Конвенцію про права осіб з інвалідністю», яка набрала чинності для України у 2010 році. Мета цієї Конвенції полягає в забезпеченні повного й рівного здійснення всіх прав людини незалежно від стану її здоров’я.

Дискримінація і стигматизація ґрунтуються на незнанні й страху. Знання допомагає людині переглянути свої страхи й уявлення, що не відповідають дійсності. Тобто важливо оволодівати інформаційною культурою.

Опорні точки. Головним засобом у боротьбі з поширенням ІПСШ є профілактика. Наявність достовірної інформації, уміння захищати власні інтереси значно зменшує небезпеку інфікування. Для профілактики ІПСШ також велике значення мають моральні цінності людини. У цивілізованому суспільстві недопустимі такі явища, як стигма і дискримінація. Необхідно протидіяти стигматизації та дискримінації осіб за будь-якою ознакою.

https://www.youtube.com/watch?v=NwgAdZyc2ek 

1. Прочитати параграф 25 сторінка 127-130.
2. Усно відповідати на запитання І-ІІІ рівнів, на питання 7-9 дати письмову відповідь.

15/04/2022

Тема: Репродуктивне здоровя  молоді. Стан репродуктивного здоровя молоді в Україні. Негативні наслідки ранніх статевих стосунків, зокрема інфікування на вірус папіломи людини та ризик розвитку раку шийки матки.

1. Прочитайте інформацію та запишіть головне.

Репродуктивне здоров’я – це здатність чоловіка або жінки протягом плідного віку народжувати здорових дітей. До того ж це стан психологічного, розумового та соціального благополуччя, а не просто відсутність хвороб чи недуг в усіх сферах репродуктивної системи, її функцій і процесів.
Які чинники можуть негативно вплинути на репродуктивне здоров’я людини?
Чинниками ризику для репродуктивного здоров’я є:
- неосвіченість;
- погане виховання;
- міфи і стереотипи, які існують в молодіжному середовищі;
- негативний приклад (друзі, ЗМІ);
- спадкові та генетичні захворювання;
- ВІЛ та ІПСШ;
- вживання психоактивних речовин;
- травми і захворювання статевих органів.
Стан репродуктивного здоров’я населення оцінюють за показниками народжуваності, захворюваності та смертності породіль та немовлят, поширеність інфекцій, що передаються статевим шляхом, включно з ВІЛ-інфекцією.
Наприкінці ХХ століття в Україні спостерігався спалах ІПСШ, різко збільшилась кількість абортів і пов’язаних з ними проблем репродуктивного здоров’я. У 1997-1998 роках кількість випадків сифілісу серед підлітків 15-17 років зросла у 37 разів. Згодом ситуацію вдалося стабілізувати. Рівень захворюваності на ІПСШ серед молоді знизився у декілька разів.
Інноваційні технології медицини дали змогу вдвічі зменшити кількість ускладнень пологів. Це позитивно вплинуло на здоров’я новонароджених. До сучасних технологій належать і заходи профілактики передачі ВІЛ від матері до дитини. В Україні ВІЛ-позитивних жінок забезпечують безкоштовним профілактичним лікуванням, яке зменшує ризики передачі вірусу від ВІЛ-позитивної матері до дитини майже в 7 разів.
З 2003 р. спостерігається чітка тенденція до зниження частки молоді віком 15-24 років серед нових випадків ВІЛ-інфікування. На думку експертів, це може свідчити про стабілізацію епідемічної ситуації та дієвість профілактичної освіти.
Чому інфікування ВІЛ-інфекцією та іншими ІПСШ відбувається у віці 15-24 років?

У віці 15-16 років завершується період завершується період статевого дозрівання, і молоді люди починають відчувати увагу до себе протилежної статі. У цей час формується й особливе відчуття – статевий потяг (лібідо), внаслідок чого деякі підлітки починають статеве життя.
Раннє статеве життя загрожує інфекціями, що передаються статевим шляхом (ІПСШ). Серед них – гонорея, трихомоноз, сифіліс, хламідіоз, генітальний герпес, вірус папіломи людини, а також гепатити В і С та ВІЛ. Існує близько 40 видів ІПСШ. Деякі з них (гонорея, хламідіоз) за вчасного виявлення піддаються лікуванню, однак буває, що захворювання протікає безсимптомно і негативно позначається на репродуктивному здоров’ї. Інші види ІПСШ можуть залишатися в організмі на все життя (генітальний герпес, вірус папіломи людини, гепатити В і С). Особливо небезпечною є ВІЛ-інфекція, адже її безсимптомний період іноді триває понад десять років.
Вірус папіломи людини – це одна з найрозповсюдженіших хвороб, які передаються статевим та побутовим шляхом. Вірус роками знаходиться в “тихому” режимі, а людина навіть не здогадується, що інфікована. Більшість людей виліковується самостійно протягом двох років, а в інших розвиваються доброякісні папіломи та кондиломи. І все ж ВПЛ є небезпечним, адже вірус сприяє розвитку раку шийки матки.
Жіночий організм більш вразливий щодо злоякісного протікання хвороби, в порівнянні з чоловіками. Це обумовлено особливостями жіночої статевої системи та більшою зоною контакту шкіри та слизової оболонки під час статевого акту.
Високоонкогенні штами призводять до розвитку раку шийки матки, а середньоонкогенні типи вірусу провокують розвиток кондилом на статевих органах. Для виявлення збудника в організмі необхідно проходити профілактичні огляди та здавати необхідні аналізи 1 раз на 3 роки.
Також вірус папіломи людини “просинається” у вагітних жінок. Це обумовлено перебудовою гормональної системи для виношування дитини. В цей час папіломи, які утворились до вагітності, можуть збільшуватись в розмірах та змінювати зовнішній вигляд.
ВПЛ ніяк не впливає на розвиток плоду. Проте дитина може інфікуватися від матері під час проходження родовими шляхами.
Чоловіки найчастіше являються носіями вірусу та не здогадуються про це. Проте в окремих випадках ВПЛ у чоловіків може призводити до:
раку статевого члена;
розвитку кондилом на статевих органах;
раку слизової прямої кишки.
Кондиломи та папіломи не призводять до болісних відчуттів.
Зазвичай пошук вірусу в організмі починається після звернення людини до лікаря з наростами, що існують. Залежно від локалізації процесу, пацієнти звертаються до терапевта, дерматолога, гінеколога або уролога (для чоловіків).
Після візуального огляду та бесіди з пацієнтом лікарі призначають:
 PAP-тест. Мазок з цервікального каналу для виявлення доброякісного процесу, який в деяких випадках є передумовою виникнення онкологічного захворювання.
 Кольпоскопію. Огляд кольпоскопом.
 Біопсію. В лабораторії вивчається фрагмент тканини для виявлення патології.
 Гістологію. Фрагмент тканини вивчається на наявність атипових клітин.
 ПЛР. Виявляють тип ВПЛ та його активність.
Часто для постановки діагнозу достатньо візуального огляду, проте в окремих випадках призначають інструментальні та лабораторні методи діагностики, щоб визначити різновид вірусу та зробити прогноз протікання захворювання.
Перегляньте! 
Прочитайте матеріал підручника та письмово дайте відповідь на запитання № 1,2,7

12.04.2022

ВІЛ

Тема: Протидія домаганням і насиллю. Кримінальна відповідпльність за сексуальні злочини.Ознаки віктимної поведінки. Як розпізнати небезпечну ситуацію.

1. Пройдіть тести за посиланням https://naurok.com.ua/test/vil-snid-ipssh-1069731.html
2. Перегляньте презентацію https://naurok.com.ua/prezentaciya-z-osnov-zdorov-ya-254005.html та запишіть у зошит:
- Віктимна поведінка - це...
- Види віктимної поведінки
- Віктимні жести
- Висновок
3. Діти, перегляньте відео і запам'ятайте!!! Так робити НЕ МОЖНА!!! https://www.youtube.com/watch?v=b-gaa9ZI2JE
4. Перегляньте презентацію https://vseosvita.ua/library/kriminalna-vidpovidalnist-za-zlocini-seksualnogo-harakteru-534529.html та запишіть головне!

08.04.2022

Тема: Цінність родини. Чинники міцної родини. Готовність до сімейного життя. Поняття "гендер" і "стать"

1. Перегляньте презентацію та запишіть головне! https://naurok.com.ua/prezentaciya-z-temi-cinnist-rodini-220320.html

2. Напишіть "10 правил щасливої  сім'ї  "

ВІЛ 

05.04.2022

Тема: Як висловити кохання без інтимних стосунків.

1.Прочитай та запам'ятай!

http://multycourse.com.ua/ua/page/18/41

https://goaravetisyan.ru/uk/kakie-byvayut-chuvstva-spisok-v-obshchenii-sposobnost-chuvstvovat/


01.04.2022

Тема: Принципи формування міжособистісних стосунків. Стосунки з дорослими і однолітками. Практична робота №9.

1.Опрацюйте матеріал

Міжособистісні стосунки — це сукупність зв’язків, створених людьми; почуття, судження та звернення одне до одного; стосунки з близькими людьми: стосунки між дітьми, між чоловіком і дружиною, братом і сестрою. Звісно, міжособистісні стосунки не обмежуються колом сім’ї, між людьми, які нас оточують, теж існують взаємини.

Міжособистісні стосунки зароджуються й розвиваються в суспільних відносинах. Це й обмін інформацією, сприймання й розуміння людини людиною, вироблення спільної стратегії взаємодії. Які ж бувають міжособистісні стосунки? Вони можуть бути офіційні й неофіційні, стосунки керівництва та підлеглих, ділові й особисті, раціональні й емоційні. Офіційними називають стосунки, які виникають між людьми на посадовій основі. Вони фіксуються законом, регулюються положеннями, що затверджені офіційно, відповідними правилами та нормами. На відміну від них, неофіційні стосунки формуються на основі особистих, або приватних, стосунків між людьми. Ділові стосунки виникають унаслідок спільної праці людей, а особисті складаються між людьми незалежно від спільної праці. У раціональних міжособистісних стосунках головне — знання людей одне про одного й об’єктивні оцінки, які їм дає оточення. Емоційні взаємини — це, навпаки, оцінки суб’єктивні, що ґрунтуються на особистому, індивідуальному сприйнятті одне одного. Такі стосунки обов’язково супроводжуються позитивними або негативними емоціями; вони не завжди будуються на дійсній, об’єктивній інформації про людину.

Висловлюємо свою думку

Як ви розумієте народну мудрість: «Добре ставлення не купиш ні за які гроші, тому дорожи кожним його проявом до тебе»?

Принципи формування міжособистісних стосунків. Усі ми живемо в людському середовищі, тому постійно спілкуємося з великою кількістю людей, установлюючи з ними певні стосунки. Найбільше людина спілкується з членами своєї родини. Отже, стосунки в сім’ї для неї найважливіші. Сім’ю можна порівняти з мініатюрною державою, бо вона вирішує подібні питання: фінансові, житлові, «внутрішніх» і «зовнішніх» взаємин.

Спілкуючись, люди утворюють різні групи. Група — це спільнота людей, які об’єдналися для спільної роботи або спілкування. Кожен член групи має свій статус. Статус — це закріплені за людиною права й обов’язки, які визначають її місце в групі. Усе ваше життя проходить у групах. Спочатку це сім’я, клас, гуртки за інтересами, спорт. У кожній групі ви маєте свій статус, займаєте в ній своє місце й обов’язково враховуєте інтереси інших її членів і загальні інтереси групи.

У формуванні людських стосунків важливе значення мають сприйняття, оцінка й розуміння людьми одне одного. Розвиток міжособистісних стосунків у групі проходить кілька етапів.

Перший етап — етап знайомства: виникнення взаємного контакту, взаємного сприйняття й оцінки людьми одне одного, що зазвичай впливає на характер взаємин між ними.

Другий етап — етап дружніх стосунків: виникнення міжособистісних стосунків, формування внутрішнього ставлення людей одне до одного, поява неформального активу, тобто членів групи, що мають авторитет у багатьох членів колективу. Цей етап характеризується створенням системи міжособистісних і ділових стосунків між членами колективу, появою лідера групи, де всі учасники визнають його керівництво, покладаються на нього в прийнятті серйозних рішень і вирішенні важливих проблем.

Третій етап — етап товариських стосунків: зближення поглядів, підтримка одне одного, довіра. Цей етап розвитку стосунків характеризується високим рівнем згуртованості, єдності, близькості поглядів, оцінок і позицій.

Поміркуйте

Як ви розумієте українську народну мудрість?

  • Приятелів тьма, а вірного друга нема.
  • Були б пиріжки, будуть і дружки.
  • У лиху годину пізнаємо вірну людину.
  • Скарб — не друг, а друг — скарб.
  • Друг-боягуз гірший за лютого ворога.

Які чинники впливають на міжособистісні стосунки. Пригадайте, що особистість — це активний діяч суспільного розвитку. Вона є продуктом стосунків людей. Особистість не може жити за межами суспільства, колективу, групи, вона в них стверджується, реалізується. Міжособистісні стосунки багато в чому залежать від того, як люди сприймають одне одного. Почуття, інтереси, увага — саме ці психічні прояви характеризують ставлення до особистості та її позицію. Міжособистісні стосунки реалізуються в групах, колективах, у процесі спілкування й можуть бути позитивними й негативними, формальними й неформальними тощо.

Я вважаю так. А ти?

Об’єднайтесь у пари й обговоріть подані нижче якості особистості, які характеризують її поведінку в міжособистісних стосунках.

Домінантність — характеризує схильність до лідерства, домінування;

упевненість у собі — незалежність, непохитність;

вимогливість — прямолінійність, наполегливість, конфліктність;

скептицизм — недовірливість, підозрілість, образливість, упертість, негативізм; поступливість — сором’язливість, скромність, критичне ставлення до себе; довірливість — залежність, слухняність, вдячність, інертність;

добросердечність — здатність до взаємодопомоги, товариськість, доброзичливість, несамостійність;

чуйність — делікатність, ніжність, терпимість до недоліків, альтруїзм, бажання допомагати іншим.

  • Як ці якості особистості можуть вплинути на позитивні й негативні міжособистісні стосунки? Проаналізуйте їх. Змоделюйте ситуації та проведіть рольову гру.

Стосунки з однолітками. У вашому житті важлива роль належить правильно побудованим стосункам з ровесниками. Останнім часом ви помічаєте, що сфера ваших стосунків значно розширюється. Ви більше часу витрачаєте на спілкування, розширюється ваш соціальний простір (серед найближчих друзів-старшокласників — учні інших шкіл, коледжів, студенти вишів). Ваше спілкування стає вибірковим у дружбі, підвищується й рівень вимог до спілкування. У розширенні сфери стосунків реалізується потреба переживати нові враження, набувати нового досвіду, відчувати себе в новій ролі, а також потреба в самовиявленні та розумінні іншими людьми. Так, ви шукаєте людину, яка розумітиме вас, співчуватиме й співпереживатиме, буде щирою з вами й матиме єдині з вами погляди.

Емоційна прив’язаність у міжособистісних стосунках на етапі юнацького віку реалізується в дружбі (мал. 52), яка є школою саморозкриття особистості, розуміння іншої людини. Її критеріями багато хто з вас уважає взаєморозуміння, взаємодопомогу, вірність і психологічну близькість.

Дружба — це взаємини між людьми, що ґрунтуються на єдності поглядів, інтересів і життєвих цілей. Вона виявляється не тільки в спільній діяльності та спілкуванні, яке здебільшого зумовлюється зовнішніми обставинами, а й у духовному спілкуванні, взаємній особистій зацікавленості. Початковою формою дружби може бути товаришування, збагачене особистою приязню.

Мал. 52. Пошук друзів — важлива моральна проблема юнацького віку

Дружба — це глибока й стійка особиста прихильність, яка витримала перевірку часом і загартована в труднощах, це союз людей, спілкування між якими стає їхньою моральною потребою. Велике значення в дружбі мають індивідуальні моральні якості — відвертість, чесність, щирість, відданість, довіра, вірність, безкорисливість, взаємна вимогливість. Адже у відвертому, щирому обміні думками, в обговоренні життєвих цілей і планів часто формуються переконання, відбувається самопізнання, самовизначення особистості, конкретизуються завдання самовиховання.

Запам’ятайте!

У дружбі ви випробовуєте себе, пізнаєте внутрішній світ — свій та інших. Для вас на сучасному етапі важливо, щоб інші сприймали вас такими, якими ви є.

Мал. 53. Довіра — основа спілкування з дорослими

Стосунки з дорослими. Особистісний розвиток у ранній юності особливо залежить від взаємин з дорослими. Такі стосунки іноді є суперечливими. З одного боку, ви прагнете самостійності, а з іншого — відчуваєте страх і тривогу, долаючи проблеми, потребуєте підтримки. У стосунках з дорослими ви також прагнете автономії та самостійності, обмежуєте права дорослих і розширюєте свої. Однак потрібно пам’ятати, що у світ дорослих ви входите через наслідування їхніх зовнішніх форм поведінки. Основним змістом спілкування з дорослими стають питання соціальних проблем, взаємин між людьми. Це й навчання, і вибір майбутньої професії, міжособистісні стосунки, захоплення, норми моралі, ваше минуле, теперішнє та майбутнє, атмосфера в родині тощо. Більшість з вас уважає, що проблеми життєвого самовизначення неможливо розв’язати в спілкуванні з ровесниками, оскільки їхній соціальний досвід ще недостатній для цього.

Добре, коли в стосунках з близькими людьми переважає довірливий тип взаємин (мал. 53). Це створює сприятливі умови для вирішення характерної для цього періоду проблеми пізнання себе, своїх можливостей і свого місця в житті. Щасливими є стосунки, коли батьки та близькі люди стають вам друзями. З ними легко проводити час, знаходити теми для розмов, а також займатися спільною діяльністю.

Коли стосунки будуються на недовірі, нерозумінні, взаємних звинуваченнях — це перешкоджає розвитку потреби в спілкуванні з дорослими й спонукає підлітків до пошуку відповідей на запитання, що постають перед ними, у колі однолітків. Останні, не володіючи достатнім соціальним досвідом і необхідними знаннями, дають суперечливу або неадекватну інформацію й на свій розсуд інтерпретують будь-які факти.

Працюємо разом

Рольова гра. Об’єднайтесь у групи та змоделюйте ситуацію, у якій стосунки з батьками та близькими людьми мають певні особливості.

Ситуація 1. Батьки та близькі люди постійно вказують вам, що робити, а ви не маєте права висловити власну позицію й не можете бути учасником рішень, які вас стосуються.

Ситуація 2. Ви можете бути учасником обговорення проблем, але батьки та близькі люди залишають право останнього рішення за собою без урахування вашої позиції. Ситуація 3. Ви вільно висловлюєте свою думку щодо питань, які стосуються вас, і навіть можете приймати рішення, але повинні повідомити про це батьків, від яких залежить остаточне рішення.

Ситуація 4. Батьки чи близькі люди та ви маєте майже однакові права в прийнятті рішень.

Ситуація 5. Ви займаєте більш активну та впливову позицію у формуванні й прийнятті рішень.

Ситуація 6. Ви маєте вибір: інформувати батьків і близьких людей про свої рішення чи ні.

Ситуація 7. Батьки та близькі люди не знають про ваше рішення, тому що ви не вважаєте за необхідне їх інформувати.

  • Які наслідки таких стосунків? Які з них, на вашу думку, є позитивними, а які — негативними? Обговоріть, що ви відчували, коли моделювали ситуації.

Кроки до успіху

Отже, міжособистісні стосунки на етапі ранньої юності є важливим чинником розвитку особистості. Спілкування з ровесниками характеризується розширенням сфери спілкування підлітка. Емоційна прив’язаність у міжособистісних стосунках реалізується в юнацькій дружбі. У стосунках з дорослими підлітки прагнуть звільнитися від контролю та опіки батьків і вчителів, а також від установлених ними норм і порядків. Однак потрібно пам’ятати, що в спілкуванні з дорослими підліток засвоює суспільно значущі критерії оцінок, цілі та мотиви поведінки, способи аналізу навколишньої дійсності й способи дій, що є дуже важливим чинником у подальшому житті кожної людини.

Трапляється, що на ґрунті непорозуміння виникають певні проблеми, суперечки, а іноді й конфліктні ситуації. Що ж тоді робити? Потрібно послуговуватися словами Д. Карнегі: «Єдиний спосіб перемогти в суперечці — це уникнути її... Ставтеся з розумінням до думок і бажань інших». Завжди пам’ятайте, що в конфліктах не буває переможців і переможених. Якщо конфлікт уже розпочався, то для того, щоб його залагодити або спрямувати в конструктивне русло, потрібно дотримуватися певних правил:

  • вирішувати проблему шляхом переговорів, а не образ;
  • обговорити умови проведення переговорів і поведінки під час них;
  • намагатися вирішити проблему конструктивно;
  • знайти рішення, яке влаштує обох, і домовитися його виконувати.

Людина живе в суспільстві. Вона постійно вибудовує свої стосунки з іншими людьми — і це дуже важливо для вирішення будь-яких проблем. Проте успіх і позитив будь-яких стосунків визначається насамперед взаєморозумінням. Так, багато суперечок, сварок виникає внаслідок недостатнього взаєморозуміння, нездатності почути одне одного, відчути розумом і серцем.

Доведіть, що ви знаєте

  • 1. Що таке міжособистісні стосунки?
  • 2. Як формуються міжособистісні стосунки?
  • 3. Які особливості стосунків з дорослими й однолітками?

Домашнє завдання

Напишіть твір-роздум на тему «Готовність до сімейного життя — це ...»

29.03.2022

ВІЛ

Тема: Тема: Відстрочення початку статевого життя. Причини утримання від сексуальних стосунків у підлітковому віці. Що допомагає відкласти початок статевого життя.

1. Прочитайте додатковий матеріал за посиланням: http://www.reprohealth.info/uk/for/teenagers/growing/sexuality

https://www.bsmu.edu.ua/blog/4546-ranni-seksualni-zv-zki-u-pidlitkiv-prichini-i-naslidki/
2. Запам'ятайте та занотуйте важливе для Вас.

25.03.2022

Основи здоров'я

Тема: Соціальний добробут. Соціальна компетентність. Стосунки і рівні спілкування. Навички ефективного спілкування.

1. Обміркуйте ситуацію. Ганна висловила свою думку щодо правил спілкування між людьми. Олег заперечив їй: «Ти не права!» Кирило теж заперечив, але він сказав: «Я думаю інакше». Як ви вважаєте, з ким із хлопців Ганна хотіла б продовжити бесіду? Чому?

2. Прочитайте матеріал та зробіть опорний конспект

Стосунки й рівні спілкування

Стосунки — це різноманітні зв’язки між людьми, що передбачають спілкування. Саме спілкування дає можливість людям передавати вміння й знання, впливати одне на одного, пізнавати самих себе, знаходити підтримку й порозуміння з іншими.

Під час спілкування людина може ставитися до співрозмовника як до особистості, що заслуговує на повагу, а може маніпулювати ним і не поважати його. Ми можемо спілкуватися за допомогою слів — це вербальне спілкування, а можемо «поговорити» й без слів — за допомогою міміки, жестів або дотиків.

Як розібратися в цих особливостях спілкування?

Розгляньмо різні рівні спілкування.

Духовний рівень спілкування дає можливість відкрити співрозмовнику свою особистість, себе справжнього. Це вимагає особливих внутрішніх зусиль — духовних, емоційних, інтелектуальних. Тільки з дуже близькими, надійними, вірними людьми, які нас розуміють, ми будемо спілкуватися на духовному рівні.

У чому, на вашу думку, полягає культура спілкування?

Порівняйте діловий та ігровий рівні спілкування. Що в них спільного? Чим вони відрізняються?

Діловий рівень спілкування необхідний під час співпраці, він передбачає взаємоповагу, спрямованість на успішне виконання спільної роботи, конструктивне розв’язування проблем.

Ігровий рівень спілкування характерний для неформальних ситуацій, коли ми зустрічаємося з друзями або близькими людьми. Цей рівень дає можливість пожартувати, виявити артистичність, неповторність, оригінальність. Під час ігрового спілкування можна розслабитися, бути відкритим, виявляти різні грані своїх талантів.

Маніпулятивний рівень спілкування передбачає, що людина сприймає співрозмовника як засіб досягнення власних цілей. Наприклад, у ситуації, коли хтось намагається нам щось продати. Таке спілкування має на меті переконати нас у високій якості товару та його необхідності для нас. Маніпулятор зовсім не думає про інтереси іншого, бо йому це байдуже, головне — він сам.

Необхідно навчитися захищатися від тих, хто під час спілкування з нами використовує винятково цей рівень спілкування. Не варто сваритися з ними, достатньо спокійно сказати тверде «ні».

Знайдіть необхідну інформацію і дайте відповідь на запитання. На маніпулятивному рівні спілкується людина, яка намагається змусити нас зробити щось вигідне саме їй (наприклад, виконати її роботу, допомогти у вирішенні її проблем, захистити її інтереси). Як розпізнати спроби маніпуляції та як правильно реагувати в таких випадках?

Рівень спілкування за допомогою масок, які людина використовує в різних ситуаціях. Наприклад, маска зразкового учня, веселого хлопця, усім незадоволеної красуні, ділової людини. Такий рівень спілкування характерний для ситуацій, коли людина не дуже зацікавлена у спілкуванні або хоче справити певне враження.

Примітивний рівень спілкування демонструють неввічливі й грубі люди, яких не хвилює, як їх буде сприймати співрозмовник. Звичайно, таке спілкування нікому не приносить задоволення, оскільки воно пов’язане зі значним негативним емоційним навантаженням і зазвичай призводить до конфліктів.

Більше про рівні спілкування ви можете прочитати в додатковому матеріалі до параграфа на сайті.

Навички ефективного спілкування

Для ефективного спілкування необхідно мати певні навички.

Поради для ефективного спілкування:

• розмовляючи з людиною, дивіться їй в очі, покажіть, що ви довіряєте їй, а вона цілком може довіряти вам;

• завжди пам’ятайте ім’я співрозмовника і звертайтеся до нього на ім’я у ході бесіди, це дуже важливо;

• виявляйте щирий інтерес до людини, цікавтеся її поглядами, думками, діями;

• не треба забагато говорити про себе, намагайтеся слухати співрозмовника, інакше який сенс у розмові, якщо ви не хочете нікого слухати, окрім себе.

Ефективне спілкування — це змістовне спілкування. Воно передбачає, що співрозмовники мають широкий кругозір, можуть ставити цікаві запитання і давати обґрунтовані відповіді. Якщо ви всебічно розвинена людина з різноманітними інтересами й поглядами, то ви завжди будете бажаним співрозмовником.

Чи можуть теоретичні знання замінити реальне спілкування?

Знайдіть необхідну інформацію й дайте відповідь на запитання. Давньогрецький філософ Зенон із Кітіона вважав, що «два вуха й один язик нам дано для того, щоб більше слухати й менше говорити». А швейцарський письменник і поет Йоганн Лафатер писав: «Хочеш бути розумним — навчися розумно запитувати, уважно слухати й мовчати, коли нічого більше сказати». Які правила ефективного спілкування ви можете запропонувати, ґрунтуючись на цих висловах?

Принципи формування міжособистісних стосунків. Стосунки з дорослими й однолітками

Під час формування міжособистісних стосунків з дорослими й однолітками необхідно спиратися на певні загальні принципи.

Перший принцип — це повага до співрозмовника, визнання його права бути особистістю, мати власну думку й обстоювати її, ставити запитання, помилятися й виправляти помилки. Але цей принцип стосується так само й вас. Співрозмовник має ставитися до вас із повагою та дотримуватися всіх правил спілкування. Рівність прав співрозмовників є обов’язковою, інакше діалог не відбувається.

Другий принцип — це відкритість, чесність і довіра під час спілкування.

Третій принцип — це постійне вдосконалення своїх комунікативних здібностей, накопичення досвіду. Необхідно враховувати культурні, освітні, психологічні й професійні особливості людини, з якою ви спілкуєтеся.

Чому спілкування є найважливішою умовою взаємодії людей у процесі будь-якої спільної діяльності?

Опорні точки. Стосунки — це різноманітні зв'язки між людьми, що передбачають різні рівні спілкування: духовний, діловий, ігровий, маніпулятивний, примітивний. Для ефективного спілкування необхідно мати певні навички.

Існують загальні принципи, які треба враховувати під час формування міжособистісних стосунків з дорослими й однолітками.

Перегляньте презентацію

https://naurok.com.ua/prezentaciya-z-temi-socialna-kompetentnist-stosunki-i-rivni-spilkuvannya-navichki-efektivnogo-spilkuvannya-218708.html

Домашнє завдання

1.Прочитайте параграф 22 сторінка 114-118

2.Усно дати відповідь на І, ІІта ІІІ рівні

I рівень

1. У чому полягає цінність процесу спілкування?

2. Яке спілкування є вербальним, а яке — невербальним?

3. Наведіть приклади класифікації форм спілкування.

II рівень

4. Які ознаки примітивного рівня спілкування?

5. Якими навичками ефективного спілкування ви володієте?

6. Назвіть принципи формування міжособистісних стосунків.

III рівень

7. У яких ситуаціях є ефективним діловий рівень спілкування?

8. Як визначити маніпулятивний рівень спілкування?

9. Які особливості духовного рівня спілкування?

Письмово 

IV рівень

10. Чому спілкування є найважливішою умовою взаємодії людей у процесі спільної діяльності?

22.03.2022

ВІЛ

Тема: Підліткова вагітність. Наслідки аборту.

Перегляньте інформацію та презентацію

https://zt.20minut.ua/Zdorovya/abort-prichini-i-naslidki-10433658.html

https://naurok.com.ua/reproduktivne-zdorov-ya-prezentaciya-73796.html

http://www.myshared.ru/slide/1403766/


18.03.2022

Тема: Цінності і якість життя. Моральний розвиток особистості. Самовиховання характеру.

1.Прочитай та зроби конспект

Цінності і якість життя

Однією з характеристик феномену життя є його якість. Якість життя оцінюють не лише за рівнем матеріального достатку (потреб існування людини), а й чи задоволені потреби розвитку. Інакше кажучи, чи може людина розвивати інтелектуальні й творчі здібності, чи задоволена спілкуванням з іншими, чи поважають її оточуючі, чи додержується людина моральних принципів, чи досягла успіху і чи змогла реалізуватися в житті.

Ви вже знаєте, що таке загальнолюдські цінності. Умієте визначати, що важливе саме для вас. Зрозуміли, що впродовж життя пріоритети й цінності можуть змінюватися. Формуючи власну систему цінностей, пам’ятайте, що якість вашого життя залежатиме від того, чи додержуватиметеся ви цінностей, які, як вважають, найбільше впливають на якість життя.

Однією з найважливіших цінностей людини, що впливає на якість життя, є здоров’я. У здорової людини гарне самопочуття, вона успішна в навчанні та праці, з нею приємно спілкуватися. Здоровій людині легше досягти успіху в житті. Для людини, яка відповідально ставиться до власного здоров’я, здоров’я є не тільки цінністю, а й потребою. Така людина свідомо додержується здорового способу життя, аби якнайдовше зберігати і зміцнювати життєві сили.

Набуті вами життєві навички впливають на формування власної системи цінностей та допомагають додержуватися загальнолюдських. Так, уміння конструктивно розв’язувати конфлікти свідчитиме, що серед ваших цінностей є, наприклад, дружба, доброзичливе спілкування, оптимізм, співпраця, повага тощо. Уміння співпереживати й надавати допомогу тим, хто її потребує, свідчить про чуйність. Уміння говорити «Ні» — про гідність, упевненість у собі, самоповагу.

Люди, які додержуються загальнолюдських цінностей, зазвичай мають високу якість життя. Вони вміють протистояти стресам, упевнено поводяться і почуваються щасливими. І навпаки, ігнорування загальнолюдських цінностей може бути пов’язано з проблемами, стресами, шкідливими звичками, острахом перед майбутнім.

Моральний розвиток особистості

Ви вже знаєте, що на формування системи цінностей людини впливає мораль. Людину, яка додержується моральних принципів, вважають моральною. Така людина добра, милосердна, доброзичлива, скромна, чесна, сумлінна, справедлива, поважає інших і поводиться гідно.

Тих, хто не додержуються моральних принципів суспільства, вважають аморальними людьми. Про таких людей говорять, що в них відсутня моральна відповідальність. Якщо людина поводиться відповідально, то вона сформувалася як особистість.

Нагадаємо, що моральний розвиток особистості має три періоди.

Третій період

Людина додержується загальнолюдських цінностей. Гармонійно поєднує загальнолюдські та власні духовні цінності.

Другий період

Людина керується існуючими в суспільстві моральними нормами і правилами. Добре те, що схвалюється суспільством і не суперечить законам.

Перший період

Людина не здатна оцінити власні вчинки згідно з поняттям моралі, відрізняє гарні вчинки від поганих за реакцією інших. Якщо вчинок схвалюється — це добре, якщо ні — погано.

Саме моральними принципами керуються люди, коли оцінюють свою і чиюсь поведінку. Наприклад, обманювати — безчесно, а допомагати слабкому — милосердно.

Якщо ви вже вмієте передбачати наслідки власних слів і вчинків, приймати зважені рішення в різних життєвих ситуаціях, — це означає, що ви керуєтеся не тільки власними бажаннями та пріоритетами, а враховуєте інтереси оточуючих, додержуєтеся моральних норм, існуючих у суспільстві. А отже, відповідально ставитеся до життя.

Самовиховання характеру

Самовиховання характеру — одна з важливих складових формування особистості. Видатний український учений-педагог Василь Сухомлинський вважав: «Самовиховання потребує дуже важливого, могутнього стимулу — почуття власної гідності, поваги до себе, бажання стати сьогодні кращим, ніж був учора».

Самовиховання — це свідомий систематичний процес з формування та вдосконалення бажаних для людини якостей та рис характеру.

У попередні роки ви вже навчилися складати план самовдосконалення і розвитку. Наразі, опанувавши нові знання, набувши нових навичок, можете започаткувати новий проект — проект самовиховання характеру.

Етапи проекту самовиховання характеру

Отже, самовиховання визначає, як діяти, щоб стати такими, якими ви хочете. Наприклад, хочете зростати добрими, чуйними, милосердними людьми, насамперед звикніть допомагати дорослим у домашньому господарстві, навчіться піклуватися про молодших і старших, не лінуйтеся доглядати за свійськими тваринами. Чи, може, пригостіть однокласників печивом, яке самі спекли, допоможіть сусідці принести продукти з магазину, подаруйте дітям з дитячого будинку свої іграшки, якими не бавитеся.

Самовиховання потребує тривалих вольових зусиль, уміння керувати собою, досягати поставленої мети, не занепадати духом від невдач. Удосконалюючи характер, ви стаєте організованішими та відповідальнішими. Долаючи труднощі, загартовуєте силу волі, учитеся доводити розпочату справу до кінця, переконуєтеся, що навіть невеликі успіхи роблять вас сильнішими.

Самовиховання триває все життя. Удосконалюючись, людина змінює себе і якість власного життя.

Ситуаційні завдання

Розгляньте фотоілюстрації. Які підлітки додержуються загальнолюдських цінностей? Яких підлітків можна назвати морально відповідальними? Що порадите тим, чия поведінка, на вашу думку, не відповідає правилам моралі?

Для закріплення перегляньте презентацію 

https://naurok.com.ua/prezentaciya-z-temi-rol-zhittevih-cinnostey-u-formuvanni-harakteru-214277.html

https://www.youtube.com/watch?v=WX5nBL7-VCo

Домашнє завдання 

1.Прочитай параграф 21 сторінка 107-110

2. Усно відповідай на запитання 1-12 сторінка 110

3.Письмово виконай завдання №8 сторінка 111

4. Шукаємо інформацію до наступного уроку (за бажанням)

Напишіть короткий твір-роздум на тему «Я вважаю, що дружба — це...».

ВІЛ

Тема: "Небезпека ранніх статевих стосунків. Поняття ризикової статевої поведінки. Психологічні й соціальні наслідки ранніх статевих стосунків"


 Діагностичний тест (виконайте у зошиті)

  1. Статева зрілість настає: 

□ із соціальною зрілістю;

□ раніше соціальної зрілості;

□ після настання соціальної зрілості. 

  1. Ранні статеві відносини: 

□ ніяк не впливають на здоров’я;

□ завдають шкоди здоров’ю;

□ корисні для здоров’я. 

  1. Наслідками ранніх статевих відносин підлітка можуть бути: 

□ кохання;

□ порушення здоровя; □ ІПСШ;


□ шлюб;

□ вагітність;

□ розчарування у житті. 

  1. Шляхи поширення ІПСШ: 

 через їжу;

□ через кров;

□ при рукостисканні; 


□ при статевих контактах;

□ повітряно-крапельний.

  1. Найпоширеніші ІПСШ: 


□ СНІД;

□ сифіліс;

□ ангіна;

□ сколіоз;


□ гонорея;

□ вугрова висипка;

□ геніальний герпес;

□ кандідоз.

  1. Види криміногенних ситуацій: 


□ пожежа;

□ шантаж;

□ ураган;

□ аварія;


□ бійка;

□ напад; 


□ пограбування;

□ ДТП. 

  1. Основні види впливу релігійних сект на підлітка:


□ навіювання почуття величі;

□ зомбування психіки;

□ справжня віра в Бога;

□ придушення волі підлітка;

□ підпорядкування лідеру секти. 

Перегляньте додатковий матеріал за посиланням та зробіть конспект   https://www.bsmu.edu.ua/blog/4546-ranni-seksualni-zv-zki-u-pidlitkiv-prichini-i-naslidki/

G

21.04.2021

ВІЛ

ТЕМА: "НІ" незахищеним контактам. Захист під час контактів з кров'ю інших людей. Засоби контрацепції та профілактики ВІЛ/ІПСШ.

Перегляньте презентацію!

https://naurok.com.ua/prezentaciya-infekci-scho-peredayutsya-statevim-shlyahom-ta-h-profilaktika-180266.html

Прочитайте інформацію! 

http://multycourse.com.ua/ua/page/18/99

 20.04.2021

Тема: Вплив психоактивних речовин на репродуктивне здоров'я.

Профілактика вроджених вад. Значення регулярних оглядів для хлопців і дівчат.

Профілактика та раннє виявлення онкологічних захворювань молочної залози (огляд мамолога). 

Практична робота №12

1. Опрацюйте матеріал.

. Опрацюйте матеріал.

Обміркуйте й обговоріть ситуацію. 

Установлено, що куріння скорочує тривалість життя на 8-15 років, призводить до передчасної смерті, збільшує випадки так званої раптової смерті немовляти, якщо його мати курила.

 Чому ж, знаючи це, люди курять?

Вплив психоактивних речовин на репродуктивне здоров’я

Психоактивными називають будь-які речовини природного або штучного походження, що впливають на роботу центральної нервової системи, призводячи до зміни психічного стану. Деякі психоактивні речовини використовують у медицині для лікування психічних захворювань. Але на здорову людину психоактивні речовини завжди чинять згубну дію, шкодять її здоров’ю. Найпоширенішими психоактивними речовинами є нікотин, алкоголь, наркотики. Усі вони надзвичайно шкідливі для репродуктивного здоров’я підлітків.

Тютюнокуріння в підлітковому віці негативно впливає на всі фізіологічні системи, зокрема й на процес формування репродуктивної системи. Ситуація ускладнюється тим, що наслідки цього можуть виявитися пізніше, коли вже зрілі чоловік і жінка вирішують народити дитину. Можливо, вони вже й кинули курити, але наслідки підліткового тютюнокуріння негативно впливають на них самих і на здоров’я їхньої майбутньої дитини.

Наслідки тютюнокуріння становлять загрозу й на генетичному рівні, вони позначаються на нащадках у другому й третьому поколіннях. Наприклад, учені виявили зв’язок між тютюнокурінням і появою зайвої хромосоми в генотипі нащадків.

Знайдіть необхідну інформацію й дайте відповідь на запитання.

Згідно із Законом України «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів та їхнього шкідливого впливу на здоров’я населення», який набув чинності з 22 вересня 2005 року, заборонено тютюнокуріння в місцях, що визначені рішенням відповідних міських, сільських або селищних органів самоврядування.

У яких саме місцях вашого міста чи села діє ця заборона? Що треба робити, якщо цей закон порушують?

Негативний вплив нікотину на репродуктивне здоров’я підлітків виявляється не відразу, а із часом. Це не день і не місяць, а роки. Подумайте про те, які проблеми можуть на вас чекати за кілька років, якщо сьогодні ви робите хибний вибір. Сподіваємося, що в кожного з вас вистачить знань, сили волі й любові до себе, аби ви зробили вибір, який не завдасть шкоди вашому здоров’ю!

Знайдіть необхідну інформацію й дайте відповідь на запитання.

 Визначено, що серце курця робить за добу на 12-15 тисяч скорочень більше, ніж серце некурця. До яких наслідків це може призвести?

Знайдіть необхідну інформацію й дайте відповідь на запитання.

 У складі сигаретного диму міститься близько 200 шкідливих речовин, зокрема чадний газ, сажа, синильна кислота, миш'як, бензен, амоніак, сірководень, ацетилен, канцерогенні й токсичні речовини. Що ви знаєте про ці речовини та їхній вплив на організм людини?

Алкоголь також є психоактивною речовиною, що негативно впливає на репродуктивне здоров’я. Насамперед алкоголь порушує спадковий матеріал статевих клітин, що призводить до тяжких наслідків для нащадків — розумової відсталості, захворювань внутрішніх органів тощо.

Підліток, який уживає алкоголь, може не замислюватися про віддалені наслідки своїх дій. Утім, в організмі дівчинки-підлітка вже є всі ті клітини, що передаватимуть майбутнім нащадкам генетичну інформацію. І уявіть, що вже з підліткового віку на ці клітини буде впливати алкоголь!

Алкоголь чинить на організм майбутніх батьків отруйну дію. Він порушує обмін речовин, знижує опірність інфекціям, уражає майже всі фізіологічні системи, зокрема й репродуктивну. Алкоголь завдає шкоди структурі й генетичному матеріалу статевих клітин: яйцеклітинам — у жінок і сперматозоїдам — у чоловіків.

Поясніть, чому діти, народжені матерями, які вживали алкоголь і тютюн, більше схильні до захворювань.

У міру звикання до алкоголю в чоловіків поступово слабшає статевий потяг, нормальна статева діяльність може стати неможливою навіть у молодих людей. Надмірне вживання алкоголю може призвести до безплідності, оскільки в чоловічих статевих клітинах відбуваються негативні зміни, вони можуть гинути під його впливом.

Самих лише знань про те, що алкоголь шкідливий і що його вживання небезпечне, замало. Треба мати певні вольові якості, щоб це знання стало основою вашої поведінки й спонукало до прийняття тих чи інших рішень. Якщо вам запропонували алкоголь, то ваша дорослість виявиться саме у відмові, а незрілість — у згоді. Пам’ятайте, що після першої ж чарки ваш мозок уже не зможе нормально оцінювати те, що відбувається, ваша поведінка зміниться й залежатиме не від вас, а вашому здоров’ю і, можливо, життю загрожуватиме небезпека.

Наркотики — це найсильніші психоактивні речовини, з якими може стикнутися підліток. Наркотики ще більше, ніж нікотин та алкоголь, порушують генетичний апарат статевих клітин. Вони діють на ендокринну систему, порушують нормальний синтез гормонів і припиняють процеси розвитку в підлітковому віці.

Знайдіть необхідну інформацію й дайте відповідь на запитання. 

У світовому масштабі кількість жертв наркоманії більша, ніж втрати в усіх війнах і катастрофах. Як може людство протистояти цій біді?

Наркозалежна людина незворотно руйнує своє здоров’я, зокрема й репродуктивне. У неї знижується рівень статевих гормонів і здатність до зачаття, швидко згасає статевий потяг. Особливою небезпекою для потомства є зловживання наркотичними препаратами під час вагітності. Наркотичні речовини потрапляють у плід і отруюють його. Наркотики потрапляють і в материнське молоко, тому мати-наркоманка не може годувати свою дитину. Діти наркоманів страждають від спадкових вад, порушень роботи нервової системи та інших фізіологічних систем організму. Але найчастіше ці діти просто не народжуються, бо гинуть на ранніх стадіях ембріогенезу. Не випадково кажуть, що наркотики можуть стати стратегічною зброєю для знищення цілої країни.

Приймаючи рішення щодо того, чи пробувати наркотики, ви повинні пам’ятати про те, що в цей момент робите вибір між улаштуванням свого життя та його руйнуванням.

Профілактика вроджених вад

Уродженою вадою розвитку називають будь-яке анатомічне відхилення в розвитку плода в період вагітності.

Помірно тяжкі вади вимагають певного лікування, але вони не загрожують життю дитини. Тяжкі вади потребують негайного лікування, зазвичай хірургічного, щоб зберегти дитині життя. Летальні вади є несумісними із життям.

Вади розвитку легше попередити, ніж лікувати. Щоб зберегти своє репродуктивне здоров’я, потрібно не мати шкідливих звичок, не курити, не вживати алкоголь, наркотики, вести здоровий спосіб життя, раціонально харчуватися. У разі необхідності слід вчасно отримати генетичну консультацію, пройти необхідні обстеження, а за потреби, й відповідне лікування. Так можна усунути більшу частину негативних чинників.

Кожен із вас уже в підлітковому віці відповідає за здоров’я своїх іще не народжених дітей. Від того, як ви зараз живете, якого способу життя дотримуєтеся, залежить здоров’я ваших нащадків.

Значення регулярних профілактичних оглядів для хлопців та дівчат. Профілактика та раннє виявлення онкологічних захворювань молочної залози (огляд мамолога)

Усім вам відомо, що хворобу легше попередити, ніж вилікувати. Тому важливими є профілактичні огляди, коли визначають загальний стан здоров’я людини, оцінюють роботу всіх важливих систем та органів. Саме під час профілактичного огляду можна виявити більшість захворювань на початковій стадії. Слід уважно ставитися до отриманих результатів обстеження та у випадку необхідної додаткової консультації вчасно звертатися до лікаря-фахівця. Дівчатам варто регулярно приходити на огляд до лікаря-мамолога для профілактики та раннього виявлення онкологічних захворювань молочної залози.

Мамологія (від латин. mamma — молочна залоза та грец. logos — наука) — це розділ медицини, що займається діагностикою, лікуванням і профілактикою захворювань молочних залоз. Такі захворювання, на жаль, сьогодні є дуже поширеними, але більшість із них є виліковними за умови ранньої діагностики та вчасного лікування. Особливо важливою є рання діагностика раку молочної залози, оскільки чим раніше буде виявлена злоякісна пухлина, тим більша ймовірність того, що лікування буде успішним.

Соціально-психологічні та медичні послуги держави для молоді

Держава і суспільство зацікавлені у формуванні в молоді відповідального ставлення до власного здоров’я та здоров’я близьких, формуванні в молоді моральних цінностей. Наше завдання — навчитися захищати своє право на здоров’я, повноцінне життя, здорове потомство.

Для психологічної підтримки дітей відкрито Національну д итя чу «га ря чу» лінію, де кожному нададуть кваліфіковану допомогу

Система центрів соціальних служб для сім’ї, дітей і молоді функціонує на державному, регіональному та місцевому рівнях. Метою таких закладів є правова, психологічна, освітня, реабілітаційна допомога конкретній людині чи окремим соціальним групам, які перебувають у складних життєвих обставинах та потребують сторонньої допомоги. У більшості таких центрів працюють команди фахівців: соціальний педагог, психолог, реабілітолог, соціальний працівник тощо. До роботи в центрах долучають також волонтерів — школярів і студентів.

сновними принципами діяльності центрів соціальних служб для молоді є законність, доступність, конфіденційність, відповідальність за дотримання етичних та правових норм під час надання допомоги, недопущення дискримінаційних дій щодо соціально незахищених категорій дітей і молоді, які перебувають у складних життєвих обставинах і потребують сторонньої допомоги.

Основними формами роботи таких центрів є консультації, тренінги, лекторії, семінари, круглі столи, фестивалі, тематичні тижні, свята, конкурси, виставки, екскурсії, благодійні акції тощо.

Запитання для повторення й обговорення

I рівень

1. Які речовини називають психоактивними?

2. Які наслідки вживання алкоголю для репродуктивного здоров’я?

3. Які шкідливі речовини містяться у складі сигаретного диму?

II рівень

4. Як наркотики впливають на репродуктивне здоров’я людини?

5. Що треба робити для профілактики вроджених вад?

III рівень

6. У чому причина того, що звичку до тютюнокуріння легко набути, але важко позбутися?

7. Яке значення мають регулярні профілактичні огляди для хлопців і дівчат?

8. Як функціонує система центрів соціальних служб для сім'ї, дітей і молоді?

IV рівень

9. Доведіть, що дівчатам необхідно регулярно приходити на огляд до лікаря-мамолога.

10. На яких основних принципах побудована діяльності центрів соціальних служб для молоді?

Домашнє завдання

1.Прочитати параграф 27, написати конспект, усно відповідати на запитання.

2.Підготуватися до контрольного зрізу за ІІ семестр.

3.Перегляньте презентаціюhttps://naurok.com.ua/prezentaciya-vpliv-psihoaktivnih-rechovin-na-reproduktivne-zdorov-ya-profilaktika-vrodzhenih-vad-168597.html

14.04.2021

ВІЛ

Тема: Протидія сексуальним домаганням і насиллю. Як допомогти жертвам насилля.

Прочитайте інформацію!

Насильство та      жорстоке   поводження – головні причини болю та страждань і навіть  смерті серед підлітків.

Насильство – це будь-які навмисні дії одної людини по відношенню до іншої, які порушують її конституційні права й свободи і наносять їй моральну шкоду, шкоду її фізичному чи психічному здоров’ю. Воно       може бути фізичним, психологічним і сексуальним.

Фізичне насильство – це нанесення тілесних ушкоджень, які завдають болю, призводять до порушень психічного та фізичного здоров’я, чи навіть смерті; це штовхання і смикання; удари, стусани, побиття; знущання, викручування рук; жбурляння предметів; спроби задушити.

Емоційне або психологічне насильство – це тиск на психіку іншої людини, який проявляється у нанесенні словесних образ, погроз, залякуванні, переслідуванні, а саме :

- ігнорування твоїх почуттів і потреб;

- залякування;

- погрози;

- безпідставні покарання;

- нанесення шкоди твоїй домашній тварині;

- нищення особистих речей;

- навіювання почуття провини і страху;

- брехня, звинувачення, приниження, прізвиська;

- поводження з тобою як з слугою.

Сексуальне насильство – це зазіхання на статеву недоторканість особи, а також дії сексуального характеру по відношенню до неповнолітнього; небажані сексуальні дотики; домагання, згвалтування; неприродні сексуальні дії; примус до проституції; небажання застосовувати контрацепцію;

 Як дівчата,   так   і   хлопці  підліткового   віку можуть переживати всі форми насильства та жорстокого поводження. Вони можуть траплятися як удома, так і у школі чи на вулиці, і можуть походити від членів сім’ї, так само як і від інших дорослих і підлітків, які можуть бути знайомі або незнайомі підліткові.

Насильству  та  жорстокому  поводженню  можна запобігти, а у випадку коли вони трапляються, на них треба ефективно та негайно реагувати!

Що робити, якщо ти став жертвою шкільного насилля чи знаєш, що когось ображають?

1.     Розкажи про це дорослим – батькам, класному керівнику, директору школи, психологу.

2.     Уникайте місць, в яких можна стати жертвою шкільного насилля.

3.     Ходи разом з друзями.

4.     Нападнику важливо, щоб ти звернув на нього увагу, боявся його, то намагайся не помічати його ігноруй виклики у твою адресу.

Правила які допоможуть запобігти насильству в сім’ї:

1.     Продумайте свої дії в тому випадку, якщо акт насильства вже відбувався і може повторитися знову;

2.     Розповідайте про насильство тим, кому ви довіряєте (друзям родичам);

3.     Знайдіть таке місце ,куди ви змогли б піти у випадку небезпеки;

4.     Підготуйте документи (паспорт,свідоцтво про народження, і т., д.) гроші та інші необхідні речі та покладіть їх в одне місце, так щоб у будь-який момент ви змогли б їх легко взяти і втекти з ними

5.     Якщо ситуація критична, то залишайте будинок негайно, навіть якщо вам не вдалося взяти необхідні речі;

6.     Заздалегідь довідайтесь телефони та адреси місцевих служб , які зможуть надати необхідну підтримку (соціальні служби, телефони довіри, телефон  дільничого  інспектора, служби у справах неповнолітніх).

Правила які допоможуть запобігти насильству на вулиці:

1.     В пізній час не ходіть одні по вулиці;

2.     Знайте елементарні прийоми самооборони;

3.     Продумайте свої дії в тому випадку, якщо акт насильства можливий;

4.     Майте при собі один з засобів безпеки:  газовий балончик дезодорант, пилочку…. Та продумайте їх використання в разі здійснення акту насильства;

5.     Відчуваєте небезпеку – терміново тікайте;

6.     На вас напали – кричіть, біжіть, привертайте до себе увагу;

7.     Телефонуйте до міліції, швидкої ,

8.     Виключіть непорозуміння: будьте впевнені , що ваш знайомий друг знає межі дозволеного;

9.     Не впускайте в будинок незнайомців особливо, якщо ви почуваєте себе не спокійно;

10.      Не сідайте з незнайомцями до ліфту;

Повідомлення для підлітків

1. Поговори зі своїми батьками або іншими відповідальними дорослими про те, що ти можеш зробити для того, щоб не піддаватися насильству.

2. Наскільки це можливо, намагайся не бувати в місцях, де ти можеш піддатися насильству.

3. Якщо ти опинився (опинилася) у середовищі, в якому ти відчуваєш небезпеку, піди з цього місця якнайшвидше.

4. Якщо хтось намагається схилити тебе до сексуального контакту, чітко дай зрозумітисвоїми словами та діями, що ти цього не хочеш. У разі потреби поклич на допомогу.

5. Розбіжності та суперечки можуть траплятися час від часу. Якщо вони трапляються, намагайся  зберігати  спокій  і  вирішувати  їх  ненасильницькими  методами.  Докладай усіх зусиль для того, щоб не провокувати насильства та не відповідати на провокацію насильством.

6. Якщо до тебе було застосовано фізичне чи сексуальне насильство або тебе змусили зробити щось, чого ти не хотів (не хотіла), негайно повідом про це своїх друзів, батьків або інших відповідних служб. Вони можуть надати тобі необхідний допомогу і підтримку, запобігти повторним актам насильства та притягнути зловмисників до відповідальності.

Повідомлення для батьків

Що вам потрібно знати:

1. Обговорення проблеми насильства з вашим сином або донькою може допомогти

їм захиститися себе. При цьому підвищується вірогідність того, що вони звернуться по допомогу у разі, якщо стануть жертвами насильства.

2.  Співпраця  з  іншими  батьками  та  окремо  взятими  людьми  з  метою  боротьби  з насильством можуть змінити життя вашого сина або доньки, так само як і багатьох інших дітей і підлітків.

Що вам потрібно робити:

1. Говоріть зі своїм сином або донькою про те, як уникнути насильства, і куди звернутись, якщо вони стали жертвами насильства.

2. Ви можете підняти такі питання:

- Важливість мирного вирішення розбіжностей і суперечок, якщо вони виникають;

- Небезпека носіння зброї, погроз людям зброєю або використання її;

- Важливість уникнення місць, де до них може бути застосоване насильство;

- Вибір піти, якщо вони опинилися у загрозливій ситуації;

- Як чітко відмовити в небажаному сексуальному контакті за допомогою слів і дій та як покликати на допомогу у разі потреби;

- Наскільки важливо повідомити вас або інших відповідних служб, якщо і коли вони пережили насильство;

3. Давайте приклад власною поведінкою -   не застосовуйте насильства у вирішенні питань з вашим сином або донькою, а також з іншими людьми.

4. Співпрацюйте з членами суспільства з метою інформування про небезпеки насильства, докладайте  зусиль  для  того,  щоб  запобігти  йому  та  притягнути  зловмисників  до відповідальності.

Перегляньте!

https://www.youtube.com/watch?v=p0ORcQ2TMQU

13.04.2021

Тема: Значення моральних цінностей для профілактики ІПСШ. протидія стигмі і дискримінації осіб за будь-якою ознакою, за станом здорово та з інвалідністю. Практична робота №11.

Обміркуйте й обговоріть ситуацію. Під час обговорення проблеми захворюваності ІПСШ Віктор сказав, що це захворювання спричиняють бактерії, вони є дуже небезпечними, тож людей, які захворіли, треба обов'язково ізолювати від суспільства. Оцініть достовірність інформації, яку повідомив Віктор.

Значення моральних цінностей для профілактики ІПСШ

Велике значення для профілактики захворювань, що передаються статевим шляхом, має рівень морального розвитку людини. У разі відсутності моральних цінностей і принципів, аморальної поведінки, нехтування нормами й правилами суспільства ризик інфікування ІПСШ значно зростає.

Незважаючи на те що збудники ІПСШ сьогодні добре вивчені, лікувати захворювання, які вони спричиняють, дуже складно, оскільки симптоми виявляються не відразу. Людина тривалий час може бути носієм інфекції й інфікувати вірусом інших людей.

Чисельність людства невпинно збільшується, понад 50 % населення нашої планети є мешканцями міст. Чи впливатиме така тенденція на поширення ІПСШ? Як людина може запобігти інфікуванню?

Головним засобом у боротьбі з поширенням ІПСШ є профілактика. Відсутність інформації, невміння захищати власні інтереси збільшує небезпеку інфікування. До груп ризику належать люди, які порушують норми моралі, ведуть безладне статеве життя. Необхідно формувати в молоді поняття про серйозність небезпеки та забезпечити наявність об’єктивної інформації щодо захворювань і способів їх попередження. Низький рівень загальної культури, невміння захищати власні інтереси й берегти своє здоров’я — усі ці чинники сприяють поширенню ІПСШ серед молоді.

Протидія стигмі і дискримінації осіб за будь-якою ознакоюДискримінація — це обмеження прав частини населення за певного ознакою. Такою ознакою може бути будь-яка значуща відмінність особистості, наприклад раса, національність, стать, релігійні переконання, інвалідність, рід занять, стан здоров’я.

Стигма (від грец. stigma — тавро, пляма, ярлик) — це характеристика людини або групи, що є свого роду вадою та спричиняє прагнення покарати, ізолювати або якось інакше принизити людей.

Стигма є надзвичайно сильним соціальним ярликом, що змушує ставитися до людини як до носія небажаної риси.

Учені виокремлюють три загальні ознаки стигматизації:

1. Відмінності між людьми підкреслюють і вважають важливими. Людей поділяють на протилежні категорії: чорні й білі, здорові й хворі, сліпі й зрячі тощо.

2. Людям з відмінностями часто приписують негативні риси. Наприклад, дехто вважає, що люди, які страждають на аутизм, є небезпечними. Є ті, хто переконаний, що ВІЛ-інфекцією заражаються виключно через аморальну поведінку. Тобто людям, яких об’єднує тільки одна риса (наприклад, наявність вірусу в крові), приписують негативні ознаки, що з вірусом жодним чином не пов’язані: небезпека для інших, бажання завдати шкоди. Іноді приписування небажаних ознак зовні може мати вигляд доброзичливого і навіть протилежного стигматизації. Але при цьому мається на увазі, що такі люди — жертви, вони несамостійні, усі їхні проблеми пов’язані тільки із захворюванням і вони не можуть бути повноцінними членами суспільства.

Усім вам відомий вираз «біла ворона». Як він пов’язаний з поняттями «стигма» і «дискримінація»?

3. Людей поділяють на «нас» та «їх», тобто тих, які є інакшими. Коли ми когось стигматизуємо, то мислимо категоріями «ми» і «вони». Це дозволяє вважати, що «вони» не такі, як «ми», й обов’язково в чомусь гірші від нас.

Отже, якщо люди вважають певну відмінність дуже важливою, приписують іншим, у яких вона є, негативні риси і можуть легко розділити людей за цією ознакою на «нас» і «їх», то йдеться саме про стигматизацію.

Треба знати, що дискримінація осіб за станом здоров’я та у зв’язку з інвалідністю є неприпустимою. Прийнято «Конвенцію про права осіб з інвалідністю», яка набрала чинності для України у 2010 році. Мета цієї Конвенції полягає в забезпеченні повного й рівного здійснення всіх прав людини незалежно від стану її здоров’я.

Дискримінація і стигматизація ґрунтуються на незнанні й страху. Знання допомагає людині переглянути свої страхи й уявлення, що не відповідають дійсності. Тобто важливо оволодівати інформаційною культурою.

Опорні точки. Головним засобом у боротьбі з поширенням ІПСШ є профілактика. Наявність достовірної інформації, уміння захищати власні інтереси значно зменшує небезпеку інфікування. Для профілактики ІПСШ також велике значення мають моральні цінності людини. У цивілізованому суспільстві недопустимі такі явища, як стигма і дискримінація. Необхідно протидіяти стигматизації та дискримінації осіб за будь-якою ознакою.

Запитання для повторення й обговорення

I рівень

1. Що ви знаєте про такі явища, як стигматизація й дискримінація?

2. Які існують ознаки стигматизації?

II рівень

3. Які групи людей належать до групи ризику інфікування ІПСШ?

4. У чому полягає складність лікування ІПСШ?

III рівень

5. Із якими проблемами стикаються люди, що зазнали дискримінації?

6. Що важливо знати про права людей щодо дискримінації за станом здоров’я?

7. Доведіть, що стигматизація ґрунтується на незнанні й страху.

IV рівень

8. Доведіть, що головним засобом у боротьбі з поширенням ІПСШ є профілактика.

9. Чому відсутність інформації, невміння захищати власні інтереси збільшують небезпеку інфікування ІПСШ.

10. Доведіть на прикладах значення моральних цінностей для профілактики інфікування ІПСШ і протидії дискримінації людей за будь-якою ознакою.

07.04.2021

 ВІЛ
Тема: Протидія домаганням і насиллю. Кримінальна відповідальність за сексуальний злочин. Ознаки віктимної поведінки. Як розпізнати небезпечну ситуацію.

 1. Прочитайте інформацію

Сексуальне насильство–протиправне посягання одного члена сім’ї на статеву недоторканість іншого члена сім’ї, а також дії сексуального характеру по відношенню до неповнолітнього члена сім’ї.Прояви сексуального насильства: зґвалтування, у тому числі «зґвалтування у шлюбі»; примушування до небажаних статевих стосунків; торкання до інтимних частин тіла без згоди особи; примушування спостерігати за статевим актом між іншими людьми (у тому числі дивитися порнопродукцію); примушування до статевого акту з третьою особою; примушування до заняття проституцією. Окрім цього, до сексуального насильства в сім’ї належить інцест –сексуальні відносини між близькими родичами: батьком і донькою, матір’ю і сином, братом і сестрою тощо.Надзвичайно небезпечним проявом сексуального насильства в сім’ї є дії сексуального характеру стосовно дитини: розбещення дитини; демонстрація дитині (підлітку) статевих органів (ексгібіціонізм); демонстрація акту онанізму; втягування дитини у заняття дитячою проституцією або дитячою порнографією тощо.

Ознаки сексуального насилля.

Порушення сексуальності, зокрема зниження або втрата сексуального потягу.

Інфекції, що передаються статевим шляхом.

Травми та пошкодження статевих органів.

Наявність викидів, мертвонароджених дітей та небажаних вагітностей.

Примусове залучення до комерційного сексу.



Сексуальне насильство або розбещення дітей та інцест–це будь-які сексуальні стосунки/взаємодія з дитиною, в яких дитина використовується дорослим або іншою дитиною для задоволення сексуальних потреб. Сексуальне насильство включає в себе статеві зносини (коїтус), оральний і анальний секс, взаємну мастурбацію, інші тілесні контакти із статевими органами. До сексуального розбещення відносять також залучення дитини до проституції, порнобізнесу, оголення перед дитиною статевих органів і сідниць, підглядання за нею, коли дитина цього не підозрює: під час роздягання, відправлення природних потреб. Такий вид насильства може здійснюватись тим, кому дитина довіряє, включаючи батька, брата/сестру, далекого родича, друга, вчителя, старшого керівника або-будь якого піклувальника; будь-яка особа, наділена владою, повноваженнями і функцією контролю над дитиною.Ознаки сексуального насильства: таємність; надмірна зацікавленість чи обізнаність у сексуальній темі та предметах, що з нею пов'язані;надмірний прояв уваги до всього, що пов'язане з сексуальною темою; побоювання певної людини чи члена сім'ї; надмірна піддатливість; агресія; біль при сечовипусканні; ускладнення при ходьбі чи сидінні; нетримання сечі; анальний чи вагінальний свербіж, висипи, синці, кровотечі, біль.

Куди звертатися у разі скоєння злочину
У разі скоєння злочину згідно ст. 153 КК України,сексуального
насильства або якщо про вчинення неправомірних дій стало відомо з
якихось інших джерел/ чи якщо громадянин не був свідком, але знає і/або
має факти вчинення неправомірної дії необхідно звернутися до відділу поліції за підсудністю (місцю) скоєння злочину:

  • зателефонувавши на номер екстреної служби поліції "102", та у разі необхідності на екстрений номер служби скорої допомоги "103"
АБО
  • з`явитися особисто та написати відповідну заяву (повідомлення) про кримінальне правопорушення за ст. 153 КК України
До моменту прибуття співробітників поліції необхідно:
  • залишатися на місці скоєння злочину;
  • не чіпати нічого руками (не викидати/переставляти/прибирати/знищувати речі), так як це може завадити в подальшому слідству;
  • зберегти одяг, інші речі, які були надіянні при скоєнні злочину, тощо
    - все що може бути визнано слідством речовими доказами по кримінальній
    справі;
Психологічні моменти
Якщо Ви стали свідком злочину:
  • намагайтеся знаходиться поруч с потерпілою особою, заспокоїти, не залишати одну;
  • рекомендується розмовляти з потерпілою особою спокійним тоном
    голосу, навіть у разі, якщо потерпілий/потерпіла нічого не відповідає,
    так як знаходиться у стресовому стані;
  • не потрібно випитувати насильно будь-яку інформацію про кривдника, обставини справи, тощо;
  • все що потрібно бути поруч, не виявляти до потерпілого неприязнь, неповагу чи казати образливі речі;
  • треба пам'ятати, що особа стосовно, якої було здійснено насильницькі
    дії замикається від стороннього світу, її заповнює у середині сором,
    страх, паніка, думки про своє майбутнє, думка інших людей про нього/неї,
    людський осуд, тощо;
  • важливо, щоб потерпіла особа відчувала від близьких людей - любов, розуміння, підтримку.
2.Перегляньте матеріал за посиланням.

https://cpprk.com/uchniam/konsultativna-dopomoga/pravovij-poradnik/kriminalna-vidpovidalnist-nepovnolitnikh 

 06.04.2021

 Тема: Запобігання захворюванням, які передаються статевим шляхом. Спільна відповідальність чоловіка і жінки за використання контрацепції та засобів захисту від ІПСШ. Практична робота №10 Ознайомлення з роботою установ, які надають соціально-психологічні та медичні послуги за місцем проживання"

 1. Перегляньте презентацію та опрацюйте її.
2. Прочитайте матеріал.

Хвороби / Захво́рювання, що передаю́ться стате́вим шляхо́м (ХПСШ / ЗПСШ) (англ. Sexually Transmitted Diseases (STDs/STD), також Інфекції, що передаються статевим шляхом (ІПСШ) (англ. Sexually Transmitted Infections (STIs/STI) — інфекційних хвороб, які передаються переважно статевим шляхом; на них хворіють однаковою мірою як чоловіки, так і жінки.
Інфекції, які передаються лише статевим шляхом, історично у вітчизняній медицині виділяють у групу венеричних захворювань. На відміну від венеричних захворювань, ХПСШ передаються й іншими механізмами і шляхами: гемоконтактним (гепатит B), через мікропошкодження шкіри (короста), вертикальним (ВІЛ).
Кожну ХПСШ спричинює певний вид мікроорганізму (зокрема, бактерії, віруси тощо), наприклад: ВІЛ-інфекція — захворювання, яке спричинює вірус імунодефіциту людини; сифіліс породжує бліда спірохета; гонорею (застаріле — трипер) — гонококом; трихомоноз — трихомонада вагінальна (Trichomonas vaginalis) тощо. На відміну від більшості інфекційних захворювань після ХПСШ, як правило, не виникає імунітет і, у разі повторного зараження, хвороба розвивається знову. Видужання не настає само по собі: без лікування людина не може позбутися такої хвороби і хворіє на неї все життя.

КласифікаціяДо ЗПСШ відносять[3]:

  • вірусні інфекції: ВІЛ-інфекція, герпесвірусні інфекції (генітальний герпес, цитомегаловірусна інфекція, інфекція, яку спричинює герпесвірус людини 8-го типу, включаючи саркому Капоші), загострені кондиломи (ураження, які спричинює папіломавірус людини), гепатит С, гепатит B, контагіозний молюск тощо;
  • бактеріальні інфекції: сифіліс, гонорея, м'який шанкр, пахова гранульома (венерична лімфогранульома), хламідійна лімфогранульома, хламідіоз, урогенітальний мікоплазмоз, уреаплазмоз;
  • протозойні інфекції: трихомоніаз;
  • грибкові інфекції: кандидоз (молочниця), гарднерельоз;
  • паразитарні захворювання: педикульоз, короста
Поширеною помилкою є залучення до переліку ЗПСШ таких захворювань, як неспецифічний уретрит і бактеріальний вагіноз, які зумовлює умовно-патогенна мікрофлора.[джерело?]

Шляхи передачі Основною
особливістю ХПСШ є відносно низька «стійкість» збудників до умов
навколишнього середовища, наслідком чого є необхідність прямого контакту
для інфікування збудником.
Група венеричних захворювань, що включені до переліку ХПСШ передається при незахищеному статевому контакті (включаючи орально-генітальні форми). Поцілунки, орально-статевий контакт і використання сексуальних іграшок, зокрема таких, як вібратори, багаторазово підвищує ризик інфікування при незахищеному за допомогою презерватива статевому акті.
Для ХПСШ в широкому розумінні цієї групи можливі інші шляхи
передачі. Зокрема, заразитися папіломавірусом можливо при тісному
побутовому контакті, трихомонада вагінальна може тривалий час зберігати свої інфекційні властивості у вологому середовищі (мокрі рушники, гладкі поверхні). Збудник корости або лобкова воша
може передаватися контактно-побутовим шляхом через предмети вжитку.
Вертикальний шлях передачі інфекції передбачає інфікування дитини
матір'ю або батьком (ВІЛ-інфекція, гепатит В тощо). Можливе зараження
гемоконтактно — через застосування медичних (шприці, зубні екстрактори тощо) і немедичних (татуаж, манікюр та педикюр тощо) інструментів, при переливанні препаратів крові, як це відбувається при гепатиті В, ВІЛ-інфекції.
Зараження цими інфекційними збудниками, не завжди свідчить про
легковажне ставлення до вибору партнерів: і при одному постійному
партнерові існує певний ризик захворіти. І тут важливу роль в можливості
заразитися на ЗПСШ відіграють такі біологічні фактори, як мутація мікроорганізмів, формування у них стійкості до лікарських препаратів і багато іншого.

http://www.reprohealth.info/uk/for/men_and_women/diseases/zppp 

https://www.youtube.com/watch?v=NwgAdZyc2ek 

1. Прочитати параграф 25 сторінка 127-130.
2. Усно відповідати на запитання І-ІІІ рівнів, на питання 7-9 дати письмову відповідь.

 31.03. 2021

ВІЛ

Тема: Як висловити кохання без інтимних стосунків.

Перегляньте сторінки 110-121.

http://autta.org.ua/files/user_Irene_304/zahustu_VIL_ychni_2.pdf 

Перегляньте матеріал "П'ять мов кохання"

https://blog.eva.ua/p-yat-mov-kohannya-dlya-garmoniyi-v-rodyni/

 30.03.2021

Тема: Репродуктивне здоров'я молоді. Стан репродуктивного здоров'я молоді в Україні. Негативні наслідки ранніх статевих стосунків, зокрема, інфікування на вірус папіломи людини та ризик розвитку раку шийки матки

Прочитайте інформацію та запишіть головне.
Репродуктивне здоров’я – це здатність чоловіка або жінки протягом плідного віку народжувати здорових дітей. До того ж це стан психологічного, розумового та соціального благополуччя, а не просто відсутність хвороб чи недуг в усіх сферах репродуктивної системи, її функцій і процесів.
Які чинники можуть негативно вплинути на репродуктивне здоров’я людини?
Чинниками ризику для репродуктивного здоров’я є:
- неосвіченість;
- погане виховання;
- міфи і стереотипи, які існують в молодіжному середовищі;
- негативний приклад (друзі, ЗМІ);
- спадкові та генетичні захворювання;
- ВІЛ та ІПСШ;
- вживання психоактивних речовин;
- травми і захворювання статевих органів.
Стан репродуктивного здоров’я населення оцінюють за показниками народжуваності, захворюваності та смертності породіль та немовлят, поширеність інфекцій, що передаються статевим шляхом, включно з ВІЛ-інфекцією.
Наприкінці ХХ століття в Україні спостерігався спалах ІПСШ, різко збільшилась кількість абортів і пов’язаних з ними проблем репродуктивного здоров’я. У 1997-1998 роках кількість випадків сифілісу серед підлітків 15-17 років зросла у 37 разів. Згодом ситуацію вдалося стабілізувати. Рівень захворюваності на ІПСШ серед молоді знизився у декілька разів.
Інноваційні технології медицини дали змогу вдвічі зменшити кількість ускладнень пологів. Це позитивно вплинуло на здоров’я новонароджених. До сучасних технологій належать і заходи профілактики передачі ВІЛ від матері до дитини. В Україні ВІЛ-позитивних жінок забезпечують безкоштовним профілактичним лікуванням, яке зменшує ризики передачі вірусу від ВІЛ-позитивної матері до дитини майже в 7 разів.
З 2003 р. спостерігається чітка тенденція до зниження частки молоді віком 15-24 років серед нових випадків ВІЛ-інфікування. На думку експертів, це може свідчити про стабілізацію епідемічної ситуації та дієвість профілактичної освіти.
Чому інфікування ВІЛ-інфекцією та іншими ІПСШ відбувається у віці 15-24 років?

У віці 15-16 років завершується період завершується період статевого дозрівання, і молоді люди починають відчувати увагу до себе протилежної статі. У цей час формується й особливе відчуття – статевий потяг (лібідо), внаслідок чого деякі підлітки починають статеве життя.
Раннє статеве життя загрожує інфекціями, що передаються статевим шляхом (ІПСШ). Серед них – гонорея, трихомоноз, сифіліс, хламідіоз, генітальний герпес, вірус папіломи людини, а також гепатити В і С та ВІЛ. Існує близько 40 видів ІПСШ. Деякі з них (гонорея, хламідіоз) за вчасного виявлення піддаються лікуванню, однак буває, що захворювання протікає безсимптомно і негативно позначається на репродуктивному здоров’ї. Інші види ІПСШ можуть залишатися в організмі на все життя (генітальний герпес, вірус папіломи людини, гепатити В і С). Особливо небезпечною є ВІЛ-інфекція, адже її безсимптомний період іноді триває понад десять років.
Вірус папіломи людини – це одна з найрозповсюдженіших хвороб, які передаються статевим та побутовим шляхом. Вірус роками знаходиться в “тихому” режимі, а людина навіть не здогадується, що інфікована. Більшість людей виліковується самостійно протягом двох років, а в інших розвиваються доброякісні папіломи та кондиломи. І все ж ВПЛ є небезпечним, адже вірус сприяє розвитку раку шийки матки.
Жіночий організм більш вразливий щодо злоякісного протікання хвороби, в порівнянні з чоловіками. Це обумовлено особливостями жіночої статевої системи та більшою зоною контакту шкіри та слизової оболонки під час статевого акту.
Високоонкогенні штами призводять до розвитку раку шийки матки, а середньоонкогенні типи вірусу провокують розвиток кондилом на статевих органах. Для виявлення збудника в організмі необхідно проходити профілактичні огляди та здавати необхідні аналізи 1 раз на 3 роки.
Також вірус папіломи людини “просинається” у вагітних жінок. Це обумовлено перебудовою гормональної системи для виношування дитини. В цей час папіломи, які утворились до вагітності, можуть збільшуватись в розмірах та змінювати зовнішній вигляд.
ВПЛ ніяк не впливає на розвиток плоду. Проте дитина може інфікуватися від матері під час проходження родовими шляхами.
Чоловіки найчастіше являються носіями вірусу та не здогадуються про це. Проте в окремих випадках ВПЛ у чоловіків може призводити до:
раку статевого члена;
розвитку кондилом на статевих органах;
раку слизової прямої кишки.
Кондиломи та папіломи не призводять до болісних відчуттів.
Зазвичай пошук вірусу в організмі починається після звернення людини до лікаря з наростами, що існують. Залежно від локалізації процесу, пацієнти звертаються до терапевта, дерматолога, гінеколога або уролога (для чоловіків).
Після візуального огляду та бесіди з пацієнтом лікарі призначають:
 PAP-тест. Мазок з цервікального каналу для виявлення доброякісного процесу, який в деяких випадках є передумовою виникнення онкологічного захворювання.
 Кольпоскопію. Огляд кольпоскопом.
 Біопсію. В лабораторії вивчається фрагмент тканини для виявлення патології.
 Гістологію. Фрагмент тканини вивчається на наявність атипових клітин.
 ПЛР. Виявляють тип ВПЛ та його активність.
Часто для постановки діагнозу достатньо візуального огляду, проте в окремих випадках призначають інструментальні та лабораторні методи діагностики, щоб визначити різновид вірусу та зробити прогноз протікання захворювання.
Перегляньте! 

Прочитайте матеріал підручника та письмово дайте відповідь на запитання № 1,2,7

17.03.2021

ВІЛ

Тема: Підліткова вагітність. Що допомагає відкласти початок статевого життя.

Перегляньте матеріал.

https://life.pravda.com.ua/columns/2017/06/17/224762/

https://www.0382.ua/news/1811949/pidlitkova-vagitnist-v-ukraini-statistika-sokue

https://ukraine.ureport.in/story/510/

16.03.2021

Основи здоров'я

Тема: Цінність родини. Чинники міцної родини. Готовність до сімейного життя. Поняття "гендер" і "стать"

Прочитайте інформацію!  

§ 23. Цінність родини. Чинники міцної родини. Готовність до сімейного життя

Обміркуйте й обговоріть ситуацію. Син запитав у батька: «Чому говорять, що сім'я — це щастя? Тому що в родині нас люблять?» Батько відповів: «Ні, тому що сім'я допомагає нам відчувати, що є хтось, кого ми любимо більше, ніж себе». Як ви вважаєте, хто з них має рацію? Як би ви самі відповіли на це запитання?

Цінність родини

Сім’я — це духовний і соціальний простір, у якому народжуються й ростуть діти, у якому дружно живуть різні покоління, розуміючи одне одного та допомагаючи одне одному. Дорослі піклуються про дітей, а діти, коли дорослішають, починають відповідати за своїх уже літніх батьків, стареньких бабусь і дідусів.

Кожна родина має свої традиції, які роблять її унікальною. Усі сім’ї різні та, можливо, далекі від ідеалу, але в кожній з них здійснюється диво родинного життя. Невипадково в народі кажуть: «Добро по миру не рікою тече, а сім’єю живе». Перелік основних родинних цінностей, безумовно, для кожної сім’ї буде особливим, але серед них обов’язково будуть працьовитість, чесність, вірність, совість, кохання.

Від 2012 року наша країна відзначає 8 липня День родини. Відповідний Указ Президента України «Про відзначення в Україні деяких пам'ятних дат і професійних свят» був підписаний 30 грудня 2011 року. Як ви вважаєте, як треба святкувати цей день? Що ви знаєте про подібні свята в інших країнах?

Знайдіть необхідну інформацію й дайте відповідь на запитання. Ваша ровесниця написала у своєму творі: «Я не знаю, велика чи маленька моя сім'я з п'яти осіб, але для мене вона більша за все, що є у світі». Як ви вважаєте, чому навіть невелика сім'я стає для людини більшою за все інше?

Чинники міцної родини

Чому одні сім’ї щасливі й міцні, а інші нещасні й розпадаються із часом? Які чинники впливають на стійкість сім’ї та сімейних стосунків? Спробуймо в цьому розібратися.

Приймаючи рішення про створення сім’ї, треба розуміти, що сімейне життя — це щоденна спільна праця, спрямована на створення й підтримання економічного забезпечення родини, сімейних традицій, сімейних стосунків. Ранні шлюби часто розпадаються, оскільки рішення щодо шлюбу приймалося без урахування тих труднощів, з якими обов’язково зіткнеться молода сім’я.

З одного боку, сім’я вимагає від нас певних зусиль, а з другого — міцна родина — це запорука нашого успіху в кар’єрі, бізнесі, навчанні, творчості. Сім’я — це місце, в яке можна повернутися, коли щось не вийшло, де вас вислухають, підтримають, допоможуть.

Які чинники роблять українську сім'ю міцною? Змінюються ці чинники із часом чи залишаються незмінними протягом століть?

Для ефективного вирішення сімейних проблем у кожній родині існують свої правила, певний порядок і структура стосунків. Взаємовідносини між членами сім’ї досягають високого духовного рівня тільки в тому випадку, якщо всі розуміють почуття, прагнення й інтереси іншого, розділяють спільні сімейні цінності.

Знайдіть необхідну інформацію й дайте відповідь на запитання. Відповідаючи на запитання «Чого люди шукають у сімейному житті?», один з ваших ровесників відповів так: «Вони шукають щастя. Якщо в будь-якої людини запитати, чого вона очікує від сім'ї, вона, звісно, відповість: "Щастя". І не треба соромитися цього, тому що людина дійсно має прагнути щастя. Вона сподівається, що поруч із нею з'явиться хтось близький, вони будуть любити одне одного, ростити дітей, і це й буде щастям». Чи правильна така думка? Як ви самі відповісте на це питання?

Готовність до сімейного життя

У кожного з нас своє розуміння того, якою мас бути щаслива родина. Чогось нас навчили батьки, щось ми зрозуміли самі. Але перед тим як створювати свою сім’ю, треба запитати себе: «Чи готовий/готова я до сімейного життя? Яким я його уявляю? Чи добре я знаю людину, з якою хочу одружитися? Яка вона насправді? Чого вона чекає від сімейного життя: того, чого і я, чи ні?» Коли ви відповісте на ці запитання, то зрозумієте, готові ви до сімейного життя чи ні.

Виділяють певні рівні готовності молоді до сімейного життя.

Про фізичну готовність до сімейного життя свідчить завершення фізичного розвитку людини й переходу до шлюбного віку.

Соціальна й економічна готовність до сімейного життя передбачає завершення освіти, здобуття професії, початок самостійної трудової діяльності. Завдяки цьому з’являється можливість забезпечувати себе і свою майбутню сім’ю матеріально. Соціальна готовність до шлюбу передбачає усвідомлення своєї відповідальності за свою родину.

Чи зникне романтичне почуття любові, якщо закохані обговорять, як вони уявляють власну сім'ю, як вони будуватимуть економічну основу родини, скільки в них буде дітей, як вони допомагатимуть одне одному?

Про психологічну готовність до сімейного життя свідчить те, що ви знаєте, навіщо вступаєте в шлюб, чого чекаєте від сім’ї, які сімейні стосунки хочете побудувати, які обов’язки готові виконувати. Психологічна готовність до шлюбу пов’язана з тим, що ми здатні здійснювати вибір майбутнього чоловіка або дружини за багатьма критеріями, серед яких обов’язково є моральні й духовні якості, спільність поглядів і життєвих цілей, психологічна сумісність.

Поняття «гендер» і «стать»

Розглядаючи відносини між чоловіками й жінками, учені часто використовують терміни «гендер» і «стать». Слово «гендер» походить від англійського gender — «стать», яке, у свою чергу, походить від латинського genus — «рід». Коли ми говоримо «гендер», то визначаємо соціальну стать людини, а коли говоримо «стать», то маємо на увазі біологічну стать, тобто не соціальні, а фізіологічні відмінності осіб. Стать задається природно, а гендер зумовлюється культурою суспільства. Гендер визначає характеристики й норми чоловічої та жіночої поведінки, соціальні можливості кожної статі в освіті, професійній діяльності, доступі до влади тощо. У демократичному суспільстві заборонена тендерна дискримінація, тобто порушення прав людини за ознакою статі.

Опорні точки. Родина та родинні цінності є основою людського існування. У сім'ї формуються основні якості людини, її соціальність і духовність. Для міцної родини характерна висока культура сімейного життя. Існують певні рівні готовності молоді до сімейного життя: фізичний, соціальний, економічний, психологічний. До сімейного життя треба готуватися, розуміючи його особливості, складнощі та ступінь вашої відповідальності за прийняті вами рішення.

Матеріал взято з: https://history.vn.ua/pidruchniki/taglina-health-basics-9-class-2017/32.php 

Перегляньте презентацію, на запитання, які є на слайді 2, 22,26 усно відповідайте.

https://naurok.com.ua/prezentaciya-z-temi-cinnist-rodini-220320.html

Письмо!!! Доведіть, що родина є основою людського існування.

 

04.11.2020

ВІЛ

Тема: Поведінки і ризики. Поняття ризику. Критерії оцінювання ризику ВІЛ-інфікування в життєвих професійних ситуаціях.

Умови інфікування ВІЛ

Інформація 

 Модуль 2. Психосоціальний розвиток дітей і підлітків

 

03.11.2020

Тема: Моніторинг здоров'я. Види моніторингу фізичної складової здоров'я. показники фізичного здоров'я. практична робота №4. "Експрес-оцінка індивідуального рівня фізичного здоров'я"

Обміркуйте й обговоріть ситуацію. Кирило сказав Сергію, що той занадто повільно росте і що йому слід звернути на це увагу. Сергій розхвилювався, оскільки не знав, як визначити, відповідає його фізичний розвиток віку чи ні. Що б ви порадили Сергієві?

Види моніторингу фізичної складової здоров'я

Слово «моніторинг» (від латин. monitor — той, хто попереджає) означає «спостереження», «контроль», «вимірювання». Під моніторингом розуміють систематичне одержання й обробку інформації, що може бути використана для прийняття того чи іншого рішення. Моніторинг може бути корисним і під час здійснення контролю за станом здоров’я.

Моніторинг фізичної складової дає можливість визначити зміни в здоров’ї людини, їхню відповідність віковій та статевій нормі.

До видів моніторингу фізичного здоров’я підлітків належать:

• моніторинг фізичного розвитку;

• моніторинг функціональної підготовленості;

• моніторинг фізичної підготовленості.

Фізичний розвиток — це процес вашого зростання: збільшення зросту, маси тіла, дозрівання фізіологічних систем організму. Моніторинг фізичного розвитку передбачає одержання інформації щодо швидкості росту, збільшення маси тіла, послідовності змін пропорцій організму.

Знайдіть необхідну інформацію і дайте відповідь на запитання. Чому в підлітковому віці важливо здійснювати моніторинг фізичного розвитку?

Моніторинг функціональної підготовленості (або функціональних здібностей) простежує такі параметри, як життєва ємність легень, м’язова сила кистей рук, розвиток мускулатури та опорно-рухового апарату, м’язовий тонус, стан постави, співвідношення жирової,

кісткової і м’язової тканин тіла. До показників функціональної підготовленості належать також:

• аеробна витривалість — здатність тривалий час виконувати роботу середньої потужності й протистояти втомі;

• силова витривалість — здатність протистояти втомі за достатньо тривалих силових навантажень;

• гнучкість — здатність людини виконувати рухи з великою амплітудою завдяки еластичності м’язів, сухожиль і зв’язок;

• спритність — здатність виконувати координаційно складні рухи.

Моніторинг фізичної підготовленості простежує результати фізичної підготовки, які були досягнуті під час освоєння та виконання рухових дій, необхідних для професійної або спортивної діяльності.

Знайдіть необхідну інформацію і дайте відповідь на запитання. Хороший рівень фізичного розвитку зазвичай поєднується з високими показниками функціональної та фізичної підготовленості. Як ви вважаєте, чому?

Оцінювання рівня фізичної складової здоров’я здійснюють за результатами спеціальних контрольних вимірювань і вправ (тестів). Набір і зміст таких тестів має бути різним відповідно до віку, статі, професії, а також залежно від певної фізкультурно-оздоровчої програми та її мети.

 Моніторинг фізичного розвитку

Оцінюючи фізичний розвиток підлітка за зовнішніми ознаками, визначають поставу, форму хребта, форму грудної клітки, будову ніг та форму стопи.

Постава — це звична поза людини, що характеризується здатністю без особливої напруги тримати прямо тулуб і голову. Іншими словами, постава — це невимушена поза людини, яка стоїть. Людина в цій позі може бути стрункою й гарною, а може бути сутулою й непривабливою. Постава є одним з найважливіших показників фізичного розвитку підлітка й індикатором фізичної форми. Постава залежить від стану хребта та ступеня розвитку м’язів тулуба, таза й нижніх кінцівок.

Ознаки правильної постави:

• голова піднята, плечі розташовані на одному рівні;

• якщо дивитися ззаду, голова, шия й хребет становлять пряму вертикальну лінію;

• якщо дивитися збоку, хребет має невеликі заглиблення в шийному й поперековому відділах (лордози) та невелику опуклість у грудному відділі (кіфоз);

• живіт і сідниці втягнуті, щоб підтримувати хребет і запобігати появі надмірного поперекового вигину.

Для того щоб відчути правильну поставу, необхідно притулитися до стіни так, щоб до неї доторкалися потилиця, лопатки, таз, литки й п’яти. Таке положення варто відчути й запам’ятати — це і є правильна постава.

Ознаки неправильної постави:

• голова надто відхилена від поздовжної осі тіла (опущена голова);

• плечі зведені вперед, підняті (асиметричне положення плечей);

• кругла спина, запала грудна клітка;

• живіт випнутий, таз відставлений назад;

• надмірно збільшений поперековий вигин.

 У разі порушення постави може утворитися кругла, плоска або сідлоподібна спина. Найбільш виражені відхилення у формі спини відзначаються в разі бічних викривлень хребта — сколіозів.

Іншими зовнішніми ознаками фізичного здоров’я є форма грудної клітки, ніг та стопи.

Оцінювання стану органів дихання проводять за кількістю подихів на хвилину в положенні сидячи в розслабленому стані. Для цього необхідно покласти долоню на нижню частину грудної клітки, дихати рівномірно, природно — як виходить само по собі.

Один дихальний цикл складається з вдиху й видиху. Нормальний показник у стані спокою — це 18-20 дихальних циклів за одну хвилину. Із покращенням фізичної підготовленості частота подихів знижується.

Як оцінити форму грудної клітки, ніг та стопи, подано в додатковому матеріалі до параграфа на сайті.

Правила домашніх вимірювань показників фізичного здоров'я

До моніторингу фізичного розвитку також належить вимірювання окружності грудної клітки, талії, ширини плечей та маси тіла.

Окружність грудної клітки вимірюють, накладаючи сантиметрову стрічку позаду під нижніми кутами лопаток, а попереду — по нижньому краю соскових кружків у хлопців і по ходу четвертого ребра в дівчат.

 Для вимірювання зросту необхідно стояти босоніж упритул до стіни або одвірка, торкаючись його п’ятами, сідницями й міжлопатковою ділянкою спини. Голову тримати прямо, підборіддя злегка опустити.

Масу можна визначити, скориставшись підлоговими вагами. Отримані дані можна порівняти з наведеними в таблиці.

Вікові співвідношення маси й зросту тіла в підлітків

Для оцінювання фізичного розвитку зазвичай користуються двома способами. Перший — це порівняння із середніми показниками (стандартами), що характеризують нормальний фізичний розвиток підлітка в певному віці. Другий спосіб — це порівняння між собою двох або кількох ознак фізичного розвитку (довжини тіла, маси тіла, окружності грудної клітки тощо). Співвідношення основних ознак фізичного розвитку може дати орієнтовне уявлення про пропорційність фізичного розвитку в цілому.

Порівнюючи масу тіла зі зростом, визначають масо-ростовий показник:

Так дізнаються, скільки грамів маси тіла припадає на кожний сантиметр зросту. Показник менший від 200 для дітей віком 12-15 років указує на недостатню масу тіла, а показник понад 400 — на надлишкову.

Показники маси тіла у здорових підлітків можуть відхилятися в той чи інший бік на 3-5 кг, і тільки відхилення від середньої норми на 30 % свідчить про проблеми зі здоров’ям. У цьому разі слід порадитися з лікарем.

Більше про техніку домашніх вимірювань показників здоров'я ви можете прочитати в додатковому матеріалі до параграфа на сайті.

Показники фізичного здоров'я

Розрізняють суб’єктивні й об’єктивні показники здоров’я.

Вести спостереження й проводити вимірювання фізичних показників здоров’я слід регулярно. Тільки в цьому випадку можна прослідкувати зміни, що відбуваються, визначити небезпеки та вчасно вжити необхідних заходів.

Знайдіть необхідну інформацію і виконайте завдання. Доведіть, що показники сну належать до суб'єктивних показників стану фізичного здоров'я, а показники маси тіла — до об'єктивних.

Моніторингом здоров’я підлітків займаються медичні працівники. Але існують прості методи самоконтролю, які можна здійснювати власноруч у домашніх умовах.

Першим показником фізичного здоров’я є самопочуття. Відчуття бадьорості й сили, життєрадісність, міцний сон з вечора до ранку, гарний апетит свідчать про те, що фізична складова здоров’я в нормі.

Другий показник — це здатність справлятися з фізичними навантаженнями. Якщо ви добре вчитеся, ефективно працюєте в школі впродовж дня, увечері можете виконувати необхідну повсякденну роботу вдома, легко витримуєте тривалі поїздки в громадському транспорті — ваш фізичний розвиток відбувається нормально.

Однак ці оцінки свого здоров’я є суб’єктивними, тобто вашими особистими оцінками. Тому слід визначити й проаналізувати ще й об’єктивні показники. Для самоконтролю можна використовувати досить прості прийоми, що дозволяють судити про те, як працюють життєво важливі органи й системи органів.

Рівень фізичного здоров'я за допомогою об'єктивних показників можна визначити за рекомендаціями, поданими на сайті.

Як виміряти пульс, можна прочитати в додатковому матеріалі до параграфа на сайті.

Опорні точки. Моніторинг — це систематичне одержання й обробка інформації. Моніторинг може бути корисним під час здійснення контролю за станом фізичного здоров'я.

Вести спостереження й проводити вимірювання фізичних показників здоров'я слід регулярно, тобто отримані дані можна розглядати лише в динаміці. Існують прості методи самоконтролю, які можна здійснювати в домашніх умовах. Якщо моніторинг указує на погіршення вашого здоров'я, слід звернутися за консультацією до лікаря.

Запитання для повторення й обговорення

I рівень

1. Для чого потрібно проводити моніторинг здоров'я?

2. Які показники стану здоров'я є об'єктивними, а які — суб'єктивними?

3. Які існують види моніторингу фізичного здоров'я?

II рівень

4. Як здійснюють моніторинг фізичного розвитку?

5. Які ознаки правильної постави ви знаєте?

6. Чому пульс є важливим показником фізичного здоров'я?

III рівень

7. Яка інформація необхідна для моніторингу фізичного розвитку?

8. Що таке артеріальний пульс? Для чого його вимірюють?

IV рівень

9. Чому постава є важливим показником фізичного розвитку підлітка?

10. Доведіть, що самопочуття є показником фізичного здоров'я.

11. Чому слід регулярно стежити за показниками здоров'я?

Практичне завдання № 4

Експрес-оцінка індивідуального рівня фізичного здоров'я

Мета: оцінити індивідуальний рівень фізичного здоров’я за допомогою вимірювання зросту й маси тіла та відповідей на запитання. Обладнання й матеріали: ростомір, підлогові ваги, картки з тестом. Порядок виконання роботи

1. Визначте свій зріст. Для цього зніміть взуття й станьте на ростомір. Голову тримайте рівно. Зріст визначають за допомогою горизонтальної планки ростоміра. Запишіть у зошиті свій зріст у сантиметрах.

2. Визначте свою масу тіла. Для цього зважтеся на підлогових вагах. Запишіть масу тіла в кілограмах.

Для оцінки отриманих даних можна скористатися таблицею «Вікові співвідношення маси й зросту тіла в підлітків» на с. 52. Зробіть висновок.

3. Оцініть співвідношення маси тіла та зросту за допомогою масо-ростового показника. (Зверніть увагу, що маса тіла у формулі — у грамах.)

Показник менший від 200 для дітей віком 12-15 років указує на недостатню масу тіла, а показник понад 400 — на надлишкову.

Важливо пам’ятати про те, що нормальна маса тіла може бути різною, залежно від індивідуальних особливостей організму.

4. Експрес-оцінку індивідуального рівня фізичного здоров’я можна здійснити за допомогою невеликого тесту.

Запитання

Відповіді

Бали

1. Скільки разів на тиждень ви займаєтеся фізкультурою принаймні 15 хвилин без перерви?

3 дні або більше

10

1 або 2 дні

5

Жодного разу

0

2. Як ви ставитеся до тютюнокуріння?

Негативно

10

Нейтрально

5

Позитивно

0

3. Скільки разів на тиждень ви снідаєте?

7

10

3 або 4 рази

5

Не снідаю взагалі

0

4. Як часто ви «перехоплюєте» щось між основними прийомами їжі?

Ніколи

10

1 або 2 рази

5

3 або 4 рази

0

5. Скільки годин на добу ви спите?

9 або 10 годин

10

5 або 6 годин

5

Менш ніж 5 годин

0

6. Як співвідносяться ваш масо-ростовий показник та оптимальний для вашого віку і статі?

Перевищує більш ніж на 30 %

0

У нормі або перевищує не більш ніж на 10 %

10

Нижче на 21-30 %

0

Якщо ви набрали: 60-70 балів, то індивідуальний рівень вашого фізичного здоров’я добрий; 35-59 — вам слід подбати про своє здоров’я; менш ніж 35 — у вас є проблеми зі здоров’ям.

5. Зробіть загальний висновок щодо рівня свого фізичного здоров’я.

Перегляньте презентацію

Презентація  

 

08.05.2020
Контрольний зріз з основ здоров'я
за ІІ семестр

Додаток
до листа КЗ «КОІППО імені Василя Сухомлинського»
10.05.2018 № 430/18-09
9 клас (ІІ семестр)
І варіант
І. Початковий рівень (1-3 бали)
(Правильне розв’язання кожного завдання оцінюється в 0,5 бала.)
Обери одну правильну відповідь:
1. Що слід робити в день напередодні іспиту:
а) раніше лягти спати;
б) вчитись до ранку;
в) не їсти.
2. Ознаками соціальної зрілості є:
а) сформованість організму;
б) сформована система цінностей;
в) матеріальна незалежність.
3. Пацієнт має право на збереження лікарської таємниці – це означає:
а) добровільність;
б) анонімність;
в) конфіденційність.
4.Високий ризик зараження ВІЛ:
а) незахищені статеві контакти;
б) обробляти рану іншої людини без захисних рукавичок;
в) купатися в одному басейні з ВІЛ-позитивною людиною.
5. Ознаками психологічної зрілості є:
а) сформованість організму;
б) сформована система цінностей;
в) матеріальна незалежність.
6. Ризику зараження ВІЛ немає:
а) незахищені статеві контакти;
б) обробляти рану іншої людини без захисних рукавичок;
в) купатися в одному басейні з ВІЛ-позитивною людиною.
ІІ. Середній рівень (4-6 балів)
(Правильне розв’язання кожного завдання оцінюється в 1 бал.)
1. Уставити пропущені слова.
1.Кооперація – означає діяти як одна _________ задля досягнення _______ мети.
2.Анонімність – означає, що людина ________ називати _______, якщо вона цього не бажає.
2. Знайдіть кілька правильних відповідей.
Для ефективного спілкування потрібно:
а) постійно говорити;
б) поважати особистий простір співрозмовника;
в) висловлювати зацікавленість у спілкуванні;
г) демонструвати неповагу.
ІІІ. Достатній рівень (7-9 балів)
(Правильне розв’язання кожного завдання оцінюється в 1,5 бала.)
1.     Указати причини стигми і дискримінації:
1)_____________________________________________________________; 
2)_____________________________________________________________;
3)_____________________________________________________________; 
4)_____________________________________________________________; 
5)_____________________________________________________________.
2. Указати вплив алкоголю на репродуктивне здоров’я:
1)_____________________________________________________________; 
2)_____________________________________________________________;
3)_____________________________________________________________; 
4)_____________________________________________________________; 
5)_____________________________________________________________.
ІV. Високий рівень (10-12 балів)
(Правильне розв’язання  завдання оцінюється в 3 бали.)
Указати чинники впливу на репродуктивне здоров’я (чинники ризику і чинники захисту). 

ІІ варіант
І. Початковий рівень (1-3 бали)
(Правильне розв’язання кожного завдання оцінюється в 0,5 бала.)
Обери одну правильну відповідь:  
1. На думку психологів-гуманістів, на формування характеру людини найбільше впливає:
а) самовиховання;
б) спадкові чинники;
в) виховання.
2. Ознаками соціальної зрілості є:
а) завершення росту;
б) здатність свідомо керувати своїми емоціями;
в) здатність налагоджувати і підтримувати здорові стосунки.
3. Ніхто не має права змусити людину пройти обстеження на ВІЛ-інфекцію – це означає:
а) анонімність;
б) безкоштовність;
в) добровільність.
4.Високий ризик зараження ВІЛ:
а) робити ін’єкції одним шприцом;
б) робити штучне дихання;
в) дружити з ВІЛ-позитивним.
5. Ознаками психологічної зрілості є:
а) завершення росту;
б) здатність свідомо керувати своїми емоціями;
в) здатність налагоджувати і підтримувати здорові стосунки.
6. Ризику зараження ВІЛ немає:
а) робити ін’єкції одним шприцом;
б) робити штучне дихання;
в) дружити з ВІЛ-позитивним.
ІІ. Середній рівень (4-6 балів)
(Правильне розв’язання кожного завдання оцінюється в 1 бал.)
1. Уставити пропущені слова.
1. Комунікація – означає бути відкритим до _________, не замикатися в собі, завжди обговорювати з ________ те, що вас хвилює.
2. Стерильність – уникання користування __________медичними та косметичними інструментами, які _____________.
2. Знайдіть кілька правильних відповідей.
Для ефективного спілкування:
а) постійно слухати;
б) дивитися в очі співрозмовника;
в) перебувати на комфортній дистанції;
г) перебивати. 
ІІІ. Достатній рівень (7-9 балів)
(Правильне розв’язання кожного завдання оцінюється в 1,5 бала.)
1.Указати наслідки стигми і дискримінації:
1)_____________________________________________________________;
2)_____________________________________________________________;
3)_____________________________________________________________; 
4)_____________________________________________________________; 
5)_____________________________________________________________.
2. Указати вплив куріння на репродуктивне здоров’я:
1)_____________________________________________________________; 
2)_____________________________________________________________;
3)_____________________________________________________________; 
4)_____________________________________________________________; 
5)_____________________________________________________________.
ІVВисокий рівень (10-12 балів)
(Правильне розв’язання завдання оцінюється в 3 бали.)
Указати стадії ВІЛ-інфекції та їх ознаки.

08.05.2020
Захисти себе від ВІЛ
Пройти тестування!

24.04.2020
Тема: Сучасний комплекс проблем безпеки. Безпека як потреба людини. Види і рівні загроз. Заходи безпеки. Практична робота №13 Відпрацювання навичок оцінювання ризику на особистому рівні.
Прочитати параграф 28, скласти конспект, відповідати на запитання.
Обміркуйте й обговоріть ситуацію. Олена прийшла додому зі школи й побачила, що батьки чимось збентежені. Мама пояснила їй, що батька звільнили з роботи, тому найближчим часом можливі матеріальні труднощі. Чим небезпечна для родини така ситуація?
Переглянути!
Протягом усього життя люди завжди дбають про власну безпеку, учаться запобігати небезпечним ситуаціям і уникати небезпек.
Ви вже знаєте, що розрізняють загрози природного, техногенного та соціального середовища. Пригадайте за фотоілюстраціями.
Види загроз
Загрози класифікують також за рівнями. Рівень можна визначити за ступенем загрози для людей, поширенням та наслідками небезпечної ситуації. Виокремлюють особистий, або індивідуальний, національний та глобальний рівні загроз.
Рівні загроз
Особистий
Приклади
❖ Порушення правил поведінки на воді
❖ Пожежа в помешканні
❖ Харчове отруєння
❖ Травмування
❖ Дорожньо-транспортна пригода
❖ Порушення правил користування Інтернетом
Національний
Приклади
❖ Стихійні лиха
❖ Лісові пожежі на великих територіях
❖ Епідемії
❖ Воєнні конфлікти
❖ Техногенні катастрофи
❖ Несанкціоноване втручання в комп’ютерні бази даних державних установ
Глобальний
Приклади
❖ Нестача чистої питної води
❖ Зміна клімату
❖ Порушення озонового шару Землі
❖ Забруднення навколишнього середовища
❖ Нераціональне використання природних ресурсів
❖ Зростання кількості населення
У багатьох випадках особиста безпека залежить від поведінки людини. Так, кожна людина має додержуватися правил безпечної поведінки, уміти діяти в разі виникнення небезпечної ситуації. Проте в сучасному світі безпека кожної людини пов’язана також із національною та глобальною безпекою людства. Наприклад, забруднення навколишнього середовища, зміна клімату (глобальний рівень загрози) може призвести до техногенних катастроф і стихійних лих (національний рівень загрози), які своєю чергою спричинятимуть загрози кожній людині. Забруднення водойм і ґрунтів, а отже, питної води та продуктів харчування і повітря, може призвести до виникнення хвороб (особистий рівень загрози). Такий взаємозв’язок існує не тільки в природному і техногенному, а й у соціальному середовищі. Так, кримінальні небезпеки (крадіжки, пограбування) створюють загрози кожній людині (особистий рівень загрози), масові заворушення, залучення людей до деструктивних соціальних угруповань — загроза суспільству і державі (національний рівень загрози), діяльність міжнародних кримінальних угруповань, тероризм — загроза всім країнам і народам (глобальний рівень загрози). Отже, у сучасному світі всі рівні безпеки взаємопов’язані.
На рівень безпеки в суспільстві впливає чимало чинників. Вплив чинників може бути позитивним і негативним.
Чинники, що впливають на рівень суспільної безпеки
Позитивний
Негативний
❖ Задовільні побутові умови
❖ Збалансоване харчування
❖ Достатній рівень медичних послуг
❖ Успішне навчання, ефективна праця, активний відпочинок
❖ Високий культурний та духовний розвиток
❖ Конструктивне розв’язання конфліктів
❖ Психологічна врівноваженість
❖ Здоровий спосіб життя
❖ Прагнення вирішувати питання місцевої громади й держави
❖ Високий рівень зайнятості людей
❖ Високий рівень життя населення
❖ Економічна стабільність
❖ Незадовільні побутові умови
❖ Незбалансоване харчування
❖ Недостатній рівень медичного обслуговування
❖ Низька рухова активність, перевтома
❖ Низький культурний та духовний рівень розвитку
❖ Непорозуміння, протистояння, сварки, конфлікти
❖ Психологічна неврівноваженість, стреси
❖ Поширення шкідливих звичок, кримінальні небезпеки
❖ Байдужість до громадського життя
❖ Високий рівень безробіття
❖ Низький рівень життя населення
❖ Економічна нестабільність
Позитивний вплив сприяє здоров’ю людини, підвищує якість і тривалість життя. Натомість негативний вплив шкодить здоров’ю людей. Людина незадоволена життям, не почувається в безпеці. Тривалість її життя може знижуватися.
І люди, і країни здійснюють заходи безпеки, щоб протидіяти загрозам навколишнього середовища, убезпечити здоров’я і життя на кожному рівні.
Заходи безпеки
Особистий
рівень
❖ Набувати навичок і додержуватися правил безпечної поведінки
❖ Уміти діяти в разі виникнення небезпечної ситуації
❖ Додержуватися здорового способу життя
❖ Уміти оцінювати ризики для здоров’я і життя в повсякденному житті
❖ Набувати й вдосконалювати навички самоконтролю, уміти керувати емоціями
❖ Уміти надавати домедичну допомогу
❖ Додержуватися моральних і етичних норм, загальнолюдських цінностей
Національний
рівень
Забезпечувати:
❖ мир в країні
❖ економічну стабільність
❖ високий рівень життя населення
❖ охорону навколишнього середовища
❖ раціональне використання природних ресурсів
❖ захист інформації Здійснювати контроль за:
❖ здоров’ям населення
❖ станом водойм, повітря і ґрунтів
❖ якістю води і продуктів харчування
❖ інженерно-технічним станом захисних споруд і обладнання
Впроваджувати:
❖ виробництво електроенергії з використанням енергії сонця і вітру
❖ виробництва, що не шкодять природі
❖ екологічно чисті види транспорту Створювати:
❖ законодавство, що регулює найважливіші питання суспільного устрою, захищає права і свободи громадян, структуру і організацію державної влади
❖ правоохоронні органи
❖ умови для морального й духовного розвитку суспільства, вільного доступу населення
до інформації
Глобальний
рівень
Узгоджувати спільні дії між державами та брати участь у міжнародних організаціях і програмах, щоб:
❖ зберегти мир на Землі
❖ протидіяти загрозі тероризму
❖ охороняти здоров’я людей
❖ охороняти навколишнє середовище
❖ раціонально використовувати природні ресурси
❖ створювати безпечний інформаційний простір
Висновок
Безпека — одна з важливих потреб і умов існування людини, нації і держави. Тому і люди, і держави завжди дбають про безпеку. Розрізняють загрози природного, техногенного та соціального середовища. Загрози класифікують за рівнями. Виокремлюють особистий, національний та глобальний рівні загроз. У сучасному світі рівні загроз взаємопов’язані. На рівень суспільної безпеки впливає багато чинників, вплив яких може бути позитивним і негативним. Щоб протидіяти загрозам, убезпечити здоров’я і життя на кожному рівні, безпечно існувати і стабільно розвиватися, люди та всі держави світу здійснюють заходи безпеки.
24.04.2020
Захисти себе від ВІЛ
Небезпека стигми і дискримінації людей, які живуть з ВІЛ.
https://yur-gazeta.com/interview/stigmatizaciya--diskriminaciya-problemi-lyudey-shcho-zhivut-z-vilsnidom-z-yuridichnoyi-tochki-zoru.html

17.04.2020
Тема: Вплив психоактивних речовин на репродуктивне здоров'я. Профілактика вроджених вад. Значення регулярних оглядів для хлопців і дівчат. Профілактика та раннє виявлення онкологічних захворювань молочної залози.
Практична робота 12. Відпрацювання навичок отримання достовірної інформації про інфекційні захворювання у своєму середовищі.
Соціально-психологічні та медичні послуги держави для молоді.
Прочитати параграф 27 сторінка 136-142. Скласти опорний конспект, відповідати на запитання.
Переглянути презентації.
https://naurok.com.ua/vpliv-psihoaktivnih-rechovin-na-reproduktivne-zdorov-ya-profilaktika-vrodzhenih-vad-162333.html 
https://naurok.com.ua/prezentaciya-profilaktika-vrodzhenih-vad-rozvitku-88269.html
 17.04.2020
Захисти себе від ВІЛ
Перегляньте!
 https://network.org.ua/wp-content/uploads/2017/03/261a35c7c40ba6ed0bda12faab759395.pdf

10.04.2020

Тема: Значення моральних цінностей для профілактики ІПСШ. Протидія стигмі і дискримінації осіб за будь-якою ознакою в т.ч. за станом здоров’я та з інвалідністю.
Практична робота №11 «Визначення місця здоров’я в ієрархії власних життєвих цінностей»

Прочитати параграф 26  сторінка 132-135, відповідати на запитання.
Записати у зошит термін «дискримінація», «стигма».
Виконати практичну роботу 11 сторінка 135-136, зробіть висновок.

10.04.2020
Захисти себе від ВІЛ
Прочитати усім!
https://vona.pp.ua/naslidki-nezaxishhenogo-statevogo-aktu/

Немає коментарів:

Дописати коментар