2.Записуємо у зошит дату, тему та головне.
3.Опрацюй матеріал
Угруповання й неживе середовище функціонують разом як екологічна система (екосистема). Угрупованню відповідає термін біоценоз, а екосистемі — біогеоценоз. Таким чином накладаються не тільки два терміни — екосистема (запропонований А. Тенслі) і біогеоценоз (запропонований В. М. Сукачовим), а й два дещо різні підходи. Екосистемою, наприклад, може бути, за широким трактуванням західних учених, і океан, і крапля води. В уявленні В. М. Сукачова, біогеоценоз — це екосистема в межах конкретного фітоценозу.
З екологічної точки зору, критеріями виділення біоценозів і біогеоценозів є видовий склад флори й фауни, часова тривалість системи та просторових меж. Угруповання можна назвати біоценозом лише тоді, коли воно відповідає таким критеріям:
1.Має характерний видовий склад. Існує дві характерні групи видів:
а) домінантні види, які формують зовнішній вигляд біоценозу (очеретовий, сосновий, ковиловий, сфагновий, вересовий), причому кожен з них має свою особливу, неповторну зовнішність;
б) субдомінантні види, які хоч і не виділяються так виразно, як перша група, але своєю присутністю віддзеркалюють умови місцезростання. Характерні види вказують на ці специфічні умови середовища, хоча часто не є видами-домінантами.
2. Має необхідний набір видів. Біоценоз є системою, у межах якої реалізується обіг матерії й енергії, що здійснюється між компонентами біоценозу й середовища. Тому біоценозом може називатися лише така система, яка містить усі елементи, необхідні для реалізації обігу матерії.
Будь-який із виділених біоценозів буде відрізнятися від іншого за цілим рядом параметрів. Це не тільки видовий склад фіто-, зоо-, мікробіоценозів, але й умови навколишнього неживого середовища. Важко знайти у природі однакові за всіма параметрами угруповання, оскільки важко знайти однакові умови формування та функціонування біоценозу. Відмінності в різних угрупованнях пов’язані насамперед з екологічними умовами існування біоценозів.
Екологічна структура — це закономірне, типове співвідношення певних видів до умов навколишнього середовища та зв’язок усього угруповання з основним компонентом цього біоценозу.
Під видовим складом біоценозу розуміють набір рослин, тварин, мікроорганізмів, який є у певному біоценозі, включаючи всі групи організмів (види всіх типів). Для кожного біоценозу характерні свій особливий набір видів та їх певна кількість і співвідношення. Одні біоценози надзвичайно багаті (тропічний ліс), інші — бідні (тундри, пустелі).
Під просторовою структурою біоценозу слід розуміти закономірне розміщення структурних елементів угруповання стосовно одне до одного. Кожен організм угруповання займає тільки йому властиве місце, яке відповідає вимогам організму та взаємовідносинам певного елемента біоценозу як з іншими організмами, так і з топічними умовами. Така неоднорідність біоценозу зумовлена насамперед неоднорідністю умов, абіотичних факторів зокрема. Значний вплив на просторову структуру угруповання мають динамічні процеси, що відбуваються в біоценозі. Як правило, організми угруповання розміщуються в просторі відповідно до кількості сонячної енергії, яка їм необхідна для повноцінного функціонування. У більш концентрованому вигляді це проявляється у водних екосистемах, хоча властиве, безперечно, і екосистемам суші.
Яскравим прикладом просторового розміщення складових угруповання є ярусність лісу. Наприклад, у широколистяному лісі виділяється п’ять-шість ярусів: перший (верхній) ярус утворюють дерева першого розміру (дуб, липа, береза); другий — дерева другого розміру (горобина, дикі яблуні та груша); третій ярус складає підлісок (ліщина, шипшина, жимолость); четвертий і п’ятий яруси утворені відповідно високими (чистець лісовий, багно) і низькими (журавлина) травами й чагарниками; у шостому ярусі — низькі приземні трав’янисті рослини (мохи, копитень). Є також відповідна кількість між’ярусних рослин — водорості, лишайники на стовбурах і гілках, типові епіфіти й ліани. Ярусність виявляється й у трав’янистих угрупованнях (луки, степи та ін.). Різна глибина проникнення та розміщення активної частини кореневих систем забезпечує відповідну ярусність і підземним органам. До того або іншого ярусу рослинності переважно пристосовані також тварини, що входять до складу біоценозу.
В угрупованні можна виділити й горизонтальну структуру. Пов’язано це насамперед з тим, що в будь-якому угрупованні можна знайти окремі ділянки, які будуть сильно відрізнятися від самого угруповання. Це є прямим наслідком неоднорідності — мозаїчності поверхні, насамперед, ґрунтового шару, вологості, виходів материнської породи.
5.Переглянь відео.
6. З відео запиши: що таке екосистема та склад екосистеми.
https://www.youtube.com/watch?v=vG9t_y8BpLY
Домашнє завдання
1.Прочитай параграф 44 сторінка 188-192
2.Усно відповідай на запитання 1-6, сторінка 193
3.Виконай тести https://naurok.com.ua/test/ugrupuvannya-organizmiv-ekosistemi-172457.html
2.Записуємо у зошит дату, тему та головне.
3.Опрацюй матеріал
Взаємозв’язки між організмами. У природі організми живуть не відокремлено один від одного, а в оточенні інших організмів. Навіть поодинока сосна, яка височіє на скелі, зовсім не самотня. К «сусідами» є різноманітні комахи, які живуть на стовбурі; зрідка пташка може сісти на гілку, щоб перепочити, а корені дерева оточені мешканцями ґрунту.
Сукупність організмів, які живуть на одній території, називають угрупованням.
Між організмами в угрупованнях виникають різноманітні зв’язки (мал. 145). Досить часто вони пов’язані з живленням (харчуванням) організмів. ЦІ зв’язки називають харчовими, або ланцюгами живлення. Наприклад, зелені листки дерева об’їдає гусінь. Нею живиться горобець, який стає здобиччю яструба. Запишемо цей ланцюг живлення в послідовності споживання одних організмів іншими:
зелений листок —> гусінь —> горобець —> яструб.
Як бачимо, тваринні організми не можуть існувати без рослинних.
Оселяючись на дереві, гриби-трутовики використовують його як місце прикріплення і джерело поживних речовин. Гриб шкодить дереву, виснажуючи його і прискорюючи відмирання. Тому трутовики — справжні паразити.
Розгляньте малюнок 145. Поясніть, які взаємозв’язки між організмами ілюструють зображення а, б, в, г, ґ, д.
Мал. 145. Зв’язки між організмами: а) бджола — квітка; б) лев — зебра; в) гриб-трутовик — дерево; г) гусінь — рослина; ґ) птаха — пташенята; д) береза — підберезовик
Білка
Лось
А які зв’язки існують у лісі між білкою і лосем? Ці тварини живляться різними рослинами, тому корму в лісі для них вистачає. У цьому прикладі організми співіснують і не впливають один на одного.
У шлунку травоїдних тварин живуть бактерії, які допомагають перетравленню цупких стебел рослин. Бактерії полегшують тваринам травлення, а самі отримують домівку і поживні речовини. Отже, співжиття травоїдних тварин і цих бактерій взаємовигідне.
Зозулі, які на кілька місяців прилітають до нас із теплих країв, є одними з найкорисніших птахів лісу. Вони знищують багато шкідників. Зозуля з’їдає до 100 гусениць за день, у тому числі й тих, яких не їдять інші птахи. Від цього ліс має велику користь. Але зозуля підкладає свої яйця у гнізда дрібних комахоїдних птахів. Зозуленята, підростаючи, викидають із гнізда пташенят своїх нових батьків. Тобто зв’язки рослин і зозулі взаємовигідні, тоді як для пташенят, викинутих із гнізда, вони шкідливі.
При сумісному існуванні між організмами виникають взаємозв’язки: корисні, шкідливі, мирного співіснування.
Як організми пристосовуються до спільного існування. Для того щоб мирно співіснувати на спільній території, в організмів виробились різні пристосування. Наприклад, рослини лісу ростуть ярусами. Верхній ярус утворений деревами, середній — кущами, нижній — травами. Таке розташування сприяє надходженню світла до рослин кожного ярусу (мал. 146).
Ярусність рослин лісу є прикладом пристосування до співіснування рослинних організмів.
Мал. 146. Ярусність лісу
Рослини, які зростають на одній ділянці, цвітуть і утворюють плоди в різний час.
Деякі рослини мають пристосування, що захищають їх від поїдання тваринами. У глоду і шипшини — це колючки, у кропиви — жалкі волоски, у любистку — речовини із запахом, який відлякує комах.
У тварин також існують різноманітні пристосування до спільного існування. Наприклад, хижі птахи сова і яструб полюють на дрібних тварин, але сова це робить уночі, а яструб — удень. Тож вони не заважають живитись одне одному.
Деякі шапинкові гриби ростуть поблизу певних дерев: підосичник — під осикою, підберезовик — під березою. Це не випадково, адже їх грибниці обплітають корені цих дерев. У такий спосіб гриб отримує від дерева органічні речовини, а сам забезпечує його водою і неорганічними речовинами. Тож таке сусідство вигідне і грибу, і дереву.
Існують бульбочкові бактерії, які оселяються на коренях рослин і забезпечують їх життєво необхідними поживними речовинами (мал. 147).
Мал. 147. Корінь сої з бактеріями у бульбочках
Перегляньте відео https://www.youtube.com/watch?v=4EolOFC3oVk
2.Записуємо у зошит дату, тему та головне.
3.Опрацюйте представлений матеріал, запам’ятайте приклади пристосування організмів до життя в ґрунті.
1) Чинники ґрунтового середовища життя
Ґрунт – це середовище життя, у якому мешкають бактерії й одноклітинні організми.
Тут також розміщуються грибниці грибів. Уся товща ґрунту пронизана корінням рослин,
які всмоктують з ґрунту воду і розчини неорганічних речовин, необхідні для побудови тіла рослин.
Заселяють ґрунт і найрізноманітніші тварини – черви, комахи, пристосовані до риття звірі,
наприклад кроти. Вони знаходять у ґрунті необхідні для життя повітря, воду, мінеральні солі.
§ У ґрунті менше кисню і більше вуглекислого газу, ніж у наземно-повітряному середовищі.
А води буває занадто багато. Повітря й вода знаходяться у системі порожнин ґрунту.
§ Ще однією характерною особливістю ґрунту є майже незмінна температура починаючи з глибини 2 м.
Це дає можливість багатьом організмам переживати в глибині ґрунту періоди високих або низьких температур.
§ Світло в глибину ґрунту не проникає. Тому тварини, які його населяють мають зазвичай,
дуже маленькі очі або органи зору у них відсутні. У навколишньому середовищі вони
орієнтуються за допомогою нюху і дотику.
2) Пристосування організмі до життя у ґрунті
§ Ґрунт – значно стабільніше середовище існування порівняно з наземно-повітряним.
Більшість мешканців ґрунту можуть самі собі шукати найбільш сприятливі умови,
рухаючись у ньому знизу вгору чи навпаки.
§ Будова тіла крота, цокура, сліпушка свідчать про те, що це мешканці ґрунтового середовища.
Наприклад: передні ноги в крота і цокура – основний інструмент для риття.
Вони плоскі, як лопати, з дуже великими кігтями. А в сліпушка ноги
звичайні, він вгризається в ґрунт міцними передніми зубами (щоб земля не потрапляла в рот, губи
закривають його позаду зубів). Тіло у всіх звірків овальне, компактне.
З таким тілом зручно пересуватися підземними ходами.
§ Організми, які мешкають в ґрунті, впливають на його родючість.
Рослини корінням виділяють у ґрунт різні органічні речовини.
Ці речовини поліпшують проникність ґрунту для води і повітря.
Кореневими виділеннями, частинами живих і мертвих організмів живляться бактерії, гриби і тварини.
§ Тварини утворюють в ґрунті систему ходів і щілин, по яких до коренів рослин
надходить повітря і вода. Ґрунтові тварини постійно переорюють ґрунт, з нижніх шарів виносять
наверх частинки твердої речовини, змінюючи хімічний склад і структуру ґрунту. У цьому процесі
важливу роль відіграють дощові черв’яки. Залишками органічних речовин живляться бактерії.
Їх кількість у ґрунті величезна – у одному його грамі налічуються мільйони і навіть десятки
мільйонів бактерій. Деякі з них розкладають за добу речовину, маса якої в 1000 разів перевищує їхню власну.
Водночас на діяльність бактерії впливають органічні речовини, що виділяються корінням рослин і тваринами.
Висновки
§ Ґрунтове середовище заселяють бактерії, гриби, рослини, тварини.
§ У ґрунтовому середовищі, порівняно з наземно-повітряним, менше кисню
і більше вуглекислого газу; може бути надмірна кількість вологи; відносно стійка температура;
відсутнє світло.
§ Організми ґрунтового середовища пристосувалися до умов існування.
§ Життєдіяльність мешканців ґрунту впливає на його родючість.
4. Перегляньте відео - презентацію https://www.youtube.com/watch?v=gAezKc-pUac
Домашнє завдання
1.Прочитайте параграф 42 сторінка 181-184.
2. Виконайте тести за посиланням
Домашнє завдання
1.Прочитати параграф 43 сторінка 184-187
2.Усно відповідати на запитання 1-4 сторінка 187
У водному середовищі коливання температури впродовж доби та року менші, ніж у наземно-повітряному. Це пов’язано з тим, що вода, на відміну від повітря, повільніше нагрівається й охолоджується.
У водному середовищі світла найбільше у верхніх шарах. Тому тут поширені зелені рослини. А глибоководні тварини, наприклад деякі риби і черви, живуть на глибині кількох кілометрів. Там панує суцільна темрява. (Див. «Скарбничку знань» на с.196).
Мешканці водного середовища дихають киснем, розчиненим у воді. Проте його у водному середовищі значно менше, ніж у наземно-повітряному.
Через високий вміст солей вода морів і океанів солона (її ще називають морською). У воді річок, озер, ставків вміст розчинених речовин менший. Такі водойми називають прісними.
Озеро Синевир
Водне середовище характеризується особливими проявами таких чинників неживої природи, як освітленість, температура, вміст повітря.
Вода — середовище життя багатьох організмів. Із тваринних організмів водного середовища зазвичай першими згадуємо риб. І справді, все їх життя проходить у воді. Вони можуть швидко переміщуватися в ній на великі відстані. Мешканці водного середовища — раки, краби, морські зірки (мал. 155) — не лише переміщуються у воді, а й можуть пересуватися по дну. Серед тварин водного середовища є істоти, які швидше нагадують рослини, наприклад корали (мал. 125, с. 165). Вони прикріплюються до дна водойми.
У водному середовищі мешкають і теплокровні тварини (мал. 156, с. 194).
Мал. 155 Мешканці водного середовища
Мал. 156. Тварини водного середовища: а—дельфін; б — бобер; в — видра
Є організми, які поєднують існування у водному та наземно-повітряному середовищі (мал. 157). Та найбільше у водному середовищі бактерій та одноклітинних водоростей.
Пристосування організмів до життя і переміщення у водному середовищі. Розглянемо, як пристосувалися мешканці водойм до дихання. Риби і раки дихають розчиненим у воді киснем за допомогою зябер. Кити і дельфіни живуть постійно у воді, але дихають атмосферним повітрям (мал. 158). Тож час від часу тварини виринають із води, щоб вдихнути повітря. Жаби дихають легенями на суходолі і шкірою — у воді. Тюлені, моржі перед зануренням у воду роблять глибокий вдих, набираючи в легені повітря.
У прісних водоймах України мешкають бобри (мал. 156, б). їх густа шерсть змазана речовиною, що робить її непроникною для води.
Пір’я водоплавних птахів також вкрите шаром речовин, що не змочуються водою.
Проживання у водному середовищі вплинуло на будову органів руху (мал. 159). Риби рухаються за допомогою плавців, водоплавні птахи, бобри і жаби — за допомогою кінцівок, що мають перетинки між пальцями. Тюлені й моржі мають широкі ласти. Якщо на крижинах вони доволі неповороткі, то у воді — спритні й швидкі. У жуків-плавунців плавальні ніжки нагадують весла.
Мал. 157. Тварини, життя яких пов'язане з водним середовищем: а — крокодил; б — жаба; в — тюлень
Мал. 158. Кити виринають, щоб вдихнути повітря
Водні рослини (мал. 160) поглинають необхідні їм речовини із води.
Насіння рогозу, яке поширюється водою, має водонепроникні покриви і порожнини, заповнені повітрям.
Тому воно декілька днів тримається на воді, а потім тоне.
Існує багато водойм, у тому числі и в Україні, які пересихають улітку. Особливостями їх мешканців є те, що вони за короткий час встигають дати чисельне потомство, і можуть тривалий час існувати без води в спілкуванні, доки вона з’явиться знову.
Організми протягом багатьох віків пристосувалися до особливих чинників водного середовища.
Мал. 159. Пристосування тварин до плавання: а — акваріумна рибка сіамський півник; б — селезень
Мал. 160. Водні рослини: а — глечики; б — латаття; в — рогіз; г — стрілолист
Проведіть доступне для вас спостереження за організмами водного середовища. Опишіть їх поведінку і пристосування до чинників неживої природи. Чи має людина вплив на їх життя? Який саме?
Скарбничка знань
В океанах на глибині понад 1 км панує непроглядна темрява. Тут мешкають лише ті організми, які пристосувалися до таких умов. Деякі з них мають особливі світні органи, що світяться синім, зеленим або жовтуватим світлом. Вони засліплюють жертву і полегшують собі полювання.
Дивовижними створіннями, які мешкають в океані на глибині 1,5-3 км, є риби морські чорти, або вудильники, їх тіло вкрите шипами і бляшками, рот великий і широкий. Із спинного плавника морського чорта виростає і нависає над хижою пащею вудка, на кінці якої є світний орган. Морський чорт використовує її як приманку. Рухлива світна цятка привертає увагу організмів, що пропливають повз вудильника, а той обережно підтягує вудку до рота і в певний момент дуже швидко ковтає здобич. У деяких видів риб вудка з ліхтариком знаходиться в пащі. Такі риби плавають з відкритим ротом.
Для закріплення матеріалу пергляньте відео https://www.youtube.com/watch?v=CIhKGzWR15o
1.Прочитайте параграф 41 сторінка 176-180
2.Усно відповідайте на запитання сторінка 180
3.З параграфа запишіть правила.
Життя організмів у наземно-повітряному середовищі пов’язане із земною поверхнею та повітрям.
Мал. 150. Середовища життя організмів: а — наземно-повітряне; б — водне; в — ґрунтове
Безперервне перебування організмів у повітрі неможливе. Комахи і птахи певний час використовують повітряні течії для переміщення, а потім шукають опору на земній поверхні.
Життя організмів у водному середовищі — це життя в різних водоймах планети від маленьких струмків до океанів. Ґрунтовим середовищем є ґрунт — верхній родючий шар Землі.
Розрізняють наземно-повітряне, водне та ґрунтове середовища життя.
Особливості наземно-повітряного середовища. У наземно-повітряному середовищі достатньо світла і повітря. Проте зволоженість і температура повітря дуже різноманітні. Болотисті території мають надмірну кількість вологи, у степах її значно менше. Відчутними є добові і сезонні коливання температури.
Пристосування організмів до життя в умовах різної температури і зволоженості. Найбільше пристосувань організмів наземно-повітряного середовища пов’язано з температурою і вологістю повітря. Тварини степу (скорпіон, павуки тарантул і каракурт, ховрахи, миші полівки) ховаються від спеки в нірках. Від спекотних променів Сонця рослин захищає посилене випаровування води листками. У тварин таким пристосуванням є виділення поту.
З настанням холодів птахи відлітають теплі краї, щоб весною знову повернувся на місце, де народилися і де дадуть потомство.
Особливістю наземно-повітряного середовища в південних областях України чи в Криму є недостатня кількість вологи. Ознайомтеся за мал. 151 з прикладами рослин, які пристосувалися до таких умов.
Мал. 151. Рослини, що пристосувалися до існування в посушливих місцевостях: а — кактус; б — миколайчики приморські
Мал. 152. Тварини наземно-повітряного середовища
Пристосування організмів до пересування в наземно-повітряному середовищі. Для багатьох тварин наземно-повітряного середовища важливим є пересування по земній поверхні або в повітрі. Для цього в них виробилися певні пристосування, а їх кінцівки мають різну будову. Одні пристосувалися до бігу (вовк, кінь), другі — до стрибків (кенгуру, тушканчик, коник), треті — до польотів (птахи, кажани, комахи) (мал. 152). Вужі, гадюки взагалі не мають кінцівок, тож рухаються, вигинаючи тіло.
Насіння і плоди деяких наземних рослин переміщуються на значні відстані за допомогою вітру або тварин (мал. 153).
До життя високо в горах пристосувалося значно менше організмів, тому що для рослин там замало ґрунту, вологи й повітря, а для тварин виникають ще й труднощі з переміщенням. Проте деякі тварини, наприклад гірські козли муфлони (мал. 154), здатні рухатися майже вертикально вгору і вниз, якщо є хоч невеликі нерівності. Тому вони можуть мешкати високо в горах.
Мал. 153. Пристосування насіння для переміщення на значні відстані
Мал. 154. Гірський козел муфлон
Цвітіння рясту у весняному лісі
Пристосування організмів до різного освітлення. Одним із пристосувань рослин до різного освітлення є спрямування листків до світла. В тіні листки розташовуються горизонтально: так на них потрапляє більше світлових променів. Світлолюбні пролісок та ряст розвиваються і цвітуть рано навесні. У цей час їм вистачає світла, бо листки на деревах лісу ще не розпустилися.
Пристосуванням тварин до цього чинника наземно-повітряного середовища життя будова і розміри очей. Більшість тварин цього середовища мають добре розвинені органи зору. Так, яструб з висоти свого польоту бачить мишу, яка біжить полем.
Упродовж багатьох століть організми наземно-повітряного середовища пристосувалися до впливу його чинників.
Для закріплення матеріалу пергляньте відео
https://www.youtube.com/watch?v=-RUJ4X0oB6o
1.Прочитайте параграф 40 сторінка 172-176
2.Усно відповідайте на запитання сторінка 176
3.З параграфа запишіть правила.
4.Виконайте тест https://naurok.com.ua/test/nazemno---povitryane-seredovische-isnuvannya-organizmiv-176132.html
Періодичні зміни умов середовища. Зміни, що повторюються в навколишньому середовищі з дня на день, з року в рік через певні проміжки часу (періоди), називають періодичними. У природі нашої країни протягом року змінюються кількість надходження сонячного світла і тепла, температура повітря, опади. Змінюються відповідно пори (сезони) року — весна, літо, осінь, зима. Такі зміни називаються сезонними.
Щодоби відбувається зміна дня і ночі. Такі зміни називаються добовими.
Як ви вже знаєте, сезонні зміни зумовлені рухом Землі навколо Сонця, а добові — навколо своєї осі.
Періодичні зміни умов середовища пов'язані з рухом нашої планети навколо Сонця та навколо своєї осі.
Пригадайте, за який час Земля здійснює повний оберт навколо своєї осі і навколо Сонця.
Мал. 143. Листопад
Пристосування рослин до періодичних змін умов середовища. Коли змінюються день і ніч, то відповідно змінюються освітлення, температура і вологість повітря.
Пристосування рослин до зміни пір року вам добре відомі.
Взимку рослини перебувають у гані спокою. їхні корені не поглинають воду, по стеблу не ручаються речовини. Навесні, коли земна поверхня починає більше отримувати від Сонця світла і тепла, змінюються умови середовища — волога, що є у ґрунті, доступною кореням рослин. Рослини починається швидко рости і розвиватись. Улітку вологи, світла і тепла вистачає, щоб продовжували ріст і розвиток рослин. Восени світловий день коротшає, ночі довшають, температура повітря знижується. Вода не може надійти у корені. За таких умов ріст і розвиток рослин уповільнюються. У багатьох із них опадає листя. Це біологічне явище називають листопадом (мал. 143).
Листопад — дуже важливе пристосування рослин до умов зими. Якби листяні дерева нашої місцевості не скидали на зиму листя, вони загинули б, тому що листя продовжувало б випаровувати воду, в її час як її надходження з мерзлого ґрунту припинилося. Ялина і сосна легко переносять узимку тимчасову нестачу води. Хвоя випаровує її набагато менше, ніж листки листяних дерев.
Рослини пристосувалися до скорочення або збільшення світлового дня, зниження або підвищення температури повітря і ґрунту, кількості вологи та ін.
Пристосування тварин до періодичних змін умов середовища. Під впливом чинників неживої природи відбуваються періодичні зміни і в житті тварин. Одні з них пристосувалися до активного життя вдень, інші — вночі. Наприклад, горобці, ластівки — денні птахи, а сови, пугачі — нічні.
Великі очі — пристосування нічних птахів
Сови полюють уночі, тому в них дуже гострий зір і прекрасний слух. Великі і опуклі очі сови вловлюють найслабше світло. Саме тому вони добре бачать не тільки в сутінках, а й у темряві.
Кажани також нічні тварини. Але на відміну від сов — вони орієнтуються в темряві за допомогою власних звукових сигналів. Це є пристосування кажанів до нічного способу життя.
Метелики павичеве око і білан капустяний активні вдень, а бражник березковидний — уночі (мал. 144). Денні метелики мають яскраве забарвлення та добре розвинений зір, а в нічних забарвлення невиразне і розвинений нюх.
Пристосуваннями тварин до добових змін умов середовища є різна активність у світлу й темну пору.
Ластівки, лелеки, солов’ї восени відлітають на зимівлю в тепліші краї, а навесні знову повертаються. Тому їх називають перелітними птахами (мал. 145, а). Так вони пристосувалися до періодичних змін пір року. Адже з настанням зими кількість насіння і плодів, комах, дрібних тварин, якими живляться птахи, зменшується. Птахів, що залишаються зимувати, називають осілими. Вони теж пристосувалися до сезонних змін. Під шкірою у них накопичується шар жиру, який захищає від
Кажан
Сіра ворона в місті
Мал. 144. Метелики: а — павичеве око; б — білан капустяний, в - бражник березковидний
Мал. 145. Пристосування тварин до зими: а — переліт журавлів; б — сплячка борсука
Мал. 146. Заєць-біляк: а — влітку; б — взимку
холоду й слугує запасом поживних речовин. Ворони, галки, сороки, граки восени перебираються ближче до людських осель.
Крім птахів, у холодну пору року від недостатньої кількості корму потерпають і звірі. Щоб пережити цей несприятливий період, тварини мають різні пристосування. їжак, борсук з осені до весни перебувають в облаштованих норах (мал. 145, б), а бурий ведмідь — у барлозі. У цей час вони не живляться і не рухаються, їхнє дихання уповільнюється. Такий стан називається сплячкою. Запаси жиру, накопичені цими тваринами восени, забезпечують їх існування упродовж кількох зимових місяців.
Ящірки і жаби взимку перебувають у стані заціпеніння. Подібний стан властивий і комахам. Ви, напевно, бачили між віконними рамами заціпенілих мух і комарів. Вони перебувають у такому стані до весни, а потім «оживають» — починають рухатись у пошуках їжі.
Узимку хутро лисиці густішає — до літнього хутра додається зимовий підшерсток. У пір’яному покриві птахів розвивається пуховий прошарок. Між ворсинками підшерстку та пуху Затримується повітря. Воно захищає тіло тварин від переохолодження.
У зайців хутро не лише густішає, але й змінюється його забарвлення. Взимку заєць-біляк стає білим, лише кінчики вух залишаються чорними (мал. 146). Біле хутро дає змогу зайцю залишатися на снігу непоміченим вовками і лисицями.
Пристосуванням тварин до сезонних змін умов середовища є сплячка, переліт птахів, накопичення під шкірою жиру, поява підшерстку і пуху, зміна забарвлення тощо.
Скарбничка знань
Людина навчилася впливати на природні пристосування організмів до сезонних змін середовища. Завдяки штучному освітленню, вчасному підживленню та поливу, підтримці температури, сприятливої для росту і розвитку рослин, урожай у теплицях отримують весь рік.
Домашні кури взимку певний період яєць не несуть. Це пов’язано з пристосуванням до сезонних змін у природі Але на птахофермах узимку штучним освітленням подовжують світловий день, і кури несуть яйця цілий рік.
Будьте захисниками природи
Узимку птахи можуть загинути не від холоду, а від голоду. Щоб уберегти від голодної смерті, їх потрібно підгодовувати. Завчасно зробіть годівниці із пластикових пляшок, пакетів з-під молока чи кефіру або з фанери (мал. 147). Розвісьте їх на деревах біля школи чи свого будинку. Не забувайте зранку або увечері насипати трохи корму, щоб птахи звикли до місця годування. Найкращий корм для птахів — насіння соняшника (частину його слід розчавити) проса, льону, а також крихти білого хліба. Синиці й дятли полюбляють сире несолоне сало.
а б
Мал. 147. Годівниці для птахів: а — з пластикової пляшки; б — з фанери
Домашнє завдання
Прочитати параграф 39 сторінка 167-172
Усно відповідати на запитання
1. Чому в природі відбуваються сезонні та добові зміни?
2. Як тварини пристосовуються до змін умов середовища впродовж доби?
3. Які пристосування до зміни пір року мають рослини?
4. Як пристосовуються до холодної пори року тварини?
Письмово
5. Напишіть у зошит, які зміни відбуваються з рослинами тваринами вашої місцевості в різні пори року.
Поняття про середовище життя. З усіх планет Сонячної системи життя існує лише на Землі. Бо на цій планеті є всі необхідні умови: повітря, вода, достатньо світла і тепла. Одні організми живуть у воді, інші — на суходолі чи у ґрунті.
Умови, в яких живуть організми, називають середовищем життя.
На порівняно невеликій площі на суходолі обабіч екватора мешкає набагато більше організмів, ніж на всьому материку Антарктида. Чим це можна пояснити? Поблизу екватора вдосталь світла, тепла і вологи, ніколи не буває зими. В Антарктиді світла і тепла обмаль. Літо коротке і холодне. Тобто умови життя в районі екватора набагато сприятливіші для організмів.
Усе те, що впливає на організми і своєю дією сприяє або заважає їх існуванню та розселенню, називають чинниками середовища життя.
На організми впливають чинники неживої природи (мал. 140). Це освітленість, температура, повітря, вологість (для багатьох організмів — наявність питної води).
Крім чинників неживої природи, організми також зазнають впливу інших організмів. Такі впливи називають чинниками живої природи. Хто обізнаний з вирощуванням картоплі, той знає, якої шкоди завдає їй колорадський жук. Крони дерев заважають сонячному світлу проникати до трав’янистих рослин, що ростуть під ними. Це приклади негативного впливу чинників живої природи. Але у живій природі існують і корисні впливи. Наприклад, деякі тварини розносять насіння рослин, що сприяє їх розселенню. Птахи, які живляться комахами, уберігають сад від шкідників (мал. 141).
Пригадайте, яке значення мають повітря, вода і ґрунт для існування організмів.
Мал. 140. Чинники неживої природи
Мал. 141. Чинники живої природи
Безпосередній вплив людини на організми теж є чинником живої природи. Людина створює заповідні території для збереження і примноження організмів. Наприклад, якби не було створено сприятливих умов для життя зубрів, їх сьогодні не залишилося б у живій природі (мал. 142). Безконтрольним полюванням на тварин та виловом риби людина негативно впливає на середовище життя організмів.
Дедалі відчутнішим стає вплив господарської діяльності людини. Прокладання доріг, вирубування лісів на великих площах, зведення гребель несприятливо позначається на умовах життя організмів, які там мешкають.
Мал. 142. Зубри
Різноманітні чинники середовища життя організмів можна об’єднати у три групи: чинники неживої природи, чинники живої природи, господарська діяльність людини.
Освітленість як чинник неживої природи. Цей чинник неживої природи визначає добові, місячні та сезонні зміни у поведінці більшості тварин, а також їх здатність орієнтуватися у просторі. Тварини. які мають добре розвинені органи зору, успішно добувають їжу у світлий час доби. Наприклад, ластівки активні вдень і відпочивать уночі,коли світла обмаль. Кажани, навпаки, вилітають зі своїх схованок після настання темряви. Людині та багатьом тваринам світло потрібне, щоб бачити предмети довкола себе.
Як ви вже знаєте, під дією світла рослини утворюють органічні речовини з неорганічних. При цьому виділяється кисень, необхідний для існування тварин і людини.
Світло впливає на ріст, цвітіння й плодоношення рослин.
На освітлених сонцем місцях ростуть світлолюбні рослини (сосна, береза, волошка), а тіневитривала папороть росте в затінку.
Температура. Особливе значення в середовищі життя організмів має температура. Вона впливає на швидкість хімічних явищ, що постійно відбуваються в тілах живих істот. У різних куточках Землі тварини і рослини потребують неоднакової кількості тепла.
За помірної температури добре почуваються багато організмів (ластівки, шпаки, береза, дуб, бузок). Найвища температура, при якій існують деякі бактерії, становить близько +100 °С. Пінгвіни мешкають при температурі, що буває нижче -50 °С. Деякі ящірки можуть витримувати температуру близько +50 °С. Проте для більшості видів тварин є несприятливою температура середовища +40 °С і вище.
Температура середовища має особливе значення для холоднокровних тварин (вужів, гадюк, жаб). Вони активні лише в теплу пору року.
Наведіть приклади тварин, які ведуть денний або нічний спосіб життя.
Волошка
Шпак
Вологість. Значну частину тіла організмів становить вода. Рослинам вона потрібна для поглинання неорганічних речовин із ґрунту. Речовини до всіх органів рослини теж транспортує вода. Вона бере участь й у процесах живлення рослин. Отже, вологість повітря і ґрунту належить до важливих чинників середовища життя. Тварини отримують потрібну їм воду разом із спожитою їжею або під час водопою.
Жаби, дощові черв’яки і деякі молюски здатні жити тільки у зволожених місцях. А для багатьох організмів, наприклад риб, медуз, водних рослин, вода є середовищем життя.
Повітря. Більшість організмів дихають киснем, що міститься в повітрі. Тому наявність достатньої кількості повітря є важливою умовою життя. Вуглекислий газ, що входить до складу повітря, потрібний рослинам для живлення. Проте збільшення його кількості гальмує процеси дихання, негативно впливає на життя організмів.
Для організмів мають значення вологість і температура повітря. Тому недаремно їх називають у прогнозах погоди.
Освітленість, температура, вологість, наявність повітря є визначальними чинниками неживої природи, що впливають на окремі організми.
Слимаки живуть у зволожених місцях
Для закріплення матеріалу переглянь відео за посиланням https://www.youtube.com/watch?v=nQj2tbae0VE
Чи багато назв рослин, тварин, грибів ви знаєте? Як бути, якщо назви організмів вам не відомі, але ви хочете їх знати? Розв’язати цю проблему допомагають визначники рослин, тварин, грибів (мал. 122). їх виготовляють у формі книг чи атласів.
Визначати організми можна за певними ознаками, описаними в атласах-визначниках, книгах-визначниках.
Гербарний зразок лілійника жовтого
Як укладений атлас-визначник. У визначнику наведені назви організмів двома мовами: мовою країни, у якій видано атлас, і латинською. Подані описи зовнішніх ознак організму, наприклад для квіткової рослини — будова стебла, форма листків, форма, кількість і будова квіток, плодів, кореня, тобто всіх органів рослини.
Існують окремі визначники комах, птахів, звірів та інших груп тварин. Часто у визначнику розміщують малюнок чи фотографію організму (мал. 123).
Мал. 122. Обкладинки визначників
Мал. 123. Приклади інформації, вміщеної в атласах-визначниках рослин і тварин
В окремих випадках при визначенні організму потрібно мати збільшувальний прилад, наприклад лупу. Це допомагає краще розглянути дрібні частини тіла організму.
4. Перегляньте відео
https://www.youtube.com/watch?v=3lZYymzc7-M
Домашнє завдання
1) Прочитайте параграф 37 сторінка 160-162
2) Доберіть цікаву інформацію про одну рослину, тварину, гриб, (за вибором) умови їх росту та розвитку.
1. Напиши назви найпоширеніших рослин, грибів і тварин своєї місцевості.
Ліс:
Річка:
2. Які гриби називають умовно їстівними?
3. З переліку випиши отруйні гриби, рослини і тварини: липа серцелиста, жовтець їдкий, тарантул південноросійський, павук-сріблянка, мухомор червоний, паслін солодко-гіркий, мідянка, печериця, гриб-зонтик, молочай, бліда поганка, богомол звичайний, конвалія травнева, п’явка медична, пижмо звичайне, кліщ собачий, лисичка несправжня, білий боровик.
Зроби висновок до практичного заняття.
4. Чому людині потрібно знати про отруйні гриби, рослини, тварини?
Домашнє завдання: фото практичної роботи
Багато хто з вас знає представників цього царства, збирав їх у природі, навіть куштував, бо багато з них дуже смачні. Але серед них є і отруйні. Щоб запобігти біди, нам треба навчитися їх добре розрізняти і знати важливі правила щодо їх зберігання і приготування.
Чи доводилося вам раніше збирати гриби ?
Тривалий час учені не могли визначити, до якого
царства живої природи належать гриби. Гриби ростуть упродовж усього життя і
досить швидко збільшуються. Гриби схожі на рослини і на тварин та мають схожі
ознаки (дихають, живляться, розмножуються, ростуть, відмирають), але це
особливе царство перебуває між рослинами і тваринами.
Подібно до рослин гриби не рухаються, ведуть
прикріплений спосіб життя, але не мають хлорофілу, тому утворювати органічні
речовини не можуть, постійно ростуть, поглинають поживні речовини за допомогою
утворень, що нагадують корені.
Запиши у зошит!
Хлорофіл
- це така речовина, яка зафарбовує рослини в зелений колір. Для росту грибам не потрібне світло . Вони ростуть навіть у темряві.
Але подібно до тварин живляться готовими органічними
речовинами. Готові органічні речовини гриби можуть брати з відмерлих
організмів, пеньків дерев. Після детального вивчення їх виокремили в самостійну
групу організмів.
Вчених, які
вивчають гриби, називають мікологи,
а наука про гриби мікологія.
Мікологія – наука,
яка досліджує гриби як особливу групу організмів, що становлять самостійне
царство живої природи.
Різновиди
грибів
Гриби досить
різноманітні. Гриби — тіла живої природи. Вам найбільше відомі так звані
шапинкові гриби.
Запиши схему!
Отже, гриби — це багатоклітинні організми, наземна
частина яких має ніжку і шапку — це плодове тіло, воно слугує для розмноження,
а підземна у вигляді довгих ниток утворює грибницю. Під шапинкою гриба
знаходяться спори , які висіваються в ґрунт. Спори розносяться вітром,тваринами. Так виростають
нові гриби. Грибниця живе кілька років, а плодове тіло — кілька днів чи тижнів.
Слово дріжджі завжди було пов’язане
в нас із випіканням хліба та іншої здоби. Їх відносять до групи
одноклітинних грибів . У природі дріжджі широко поширені і мешкають на
субстратах, багатих цукрами, харчуючись нектаром квітів, соками рослин, тощо.
Дріжджові гриби можуть жити в ґрунті та воді. Ріст і розмноження дріжджів
відбувається з величезною швидкістю, що допомагає людині використовувати їх з
більшою ефективністю.
Дріжджі — це також гриби. І ви самі можете сказати, де їх використовують. Дріжджі є спиртові і хлібопекарські, пивні. Їх використовують для виготовлення квасу, пива, спирту.
Чимало грибів живуть на інших організмах.Їх називають грибами-паразитами або сажкові гриби. Вони зменшують урожайність
пшениці, жита, кукурудзи. Відомо 900 видів сажкових грибів. Сажкові гриби
поширюються всередині ураженої рослини, дуже розростаються, а потім
розпадаються на численні темні спори, які вкривають уражені органи рослин
(здається, що рослина вкрита сажею, звідки й назва цих грибів). Ці гриби
спричиняють інфекційну хворобу рослин, яка називається сажка.
Окрім поділу організмів на одноклітинні й багатоклітинні, учені виокремлюють й інші групи тіл живої природи. Найпоширенішим є поділ організмів на рослини, тварини, гриби, бактерії.
• Хто такі рослини
Це організми, які мають клітинну будову, живляться, дихають, ростуть, розмножуються. Разом з тим рослини мають ознаки, за якими відрізняються від інших організмів. Розглянемо їх.
Рослини виділяють кисень, яким дихають організми нашої планети.
Рослини зазвичай ведуть прикріплений спосіб життя, хоча окремі частини їхнього тіла здатні рухатися. Так, рухаються виткі пагони винограду, обкручуючись навколо різних опор, а ще - квітки тюльпанів, маків, нагідок, кульбаби, які відкриваються вранці й закриваються увечері.
Рослини характеризуються багатоманітністю розмірів, форм листків і стебел, забарвленням квітів і плодів, способами розмноження, тривалістю життя.
Та вирізнити рослини з-поміж інших організмів можна доволі швидко за зеленим кольором, який їм надає речовина хлорофіл. Завдяки йому рослинні організми на світлі утворюють органічні речовини, що необхідні їм для існування. Так рослини забезпечують себе та інші організми поживними речовинами.
За розглянутими ознаками безпомилково можна віднести до рослин могутній дуб і тендітну волошку, розлогий кущ ліщини чи маленьку ряску в ставку.
• Різноманітність рослин
Розглянь малюнок 120, і ти побачиш, якими різноманітними бувають рослини. Тому вчені об’єднали рослини в групи. Ознайомимося з деякими групами рослин.
Серед рослин існують одноклітинні (мал. 120, 1) і багатоклітинні (мал. 120, 2-6) організми. Ти вже знаєш, що за зовнішнім виглядом стебла та його розмірами серед рослин розрізняють дерева, кущі і трав’янисті рослини.
Наявність квітки - ознака, за якою виокремлено групу квіткових рослин. До них належать троянди, чорнобривці, нарциси та багато інших (мал. 121).
До основних органів квіткової рослини належать корінь, пагін, що утворений стеблом і листками, квітка, плід і насінина. Корінь закріплює рослину в ґрунті й поглинає з нього воду з розчиненими речовинами, необхідними для живлення рослини. Стебло слугує опорою рослини, по ньому рухаються поживні речовини. Листок забезпечує утворення органічних речовин і кисню, який виділяється у навколишнє середовище. З квіток розвиваються плоди й насінини, завдяки яким квіткові рослини розмножуються.
У природі є чимало рослин, які не мають квіток. До них належать мохи і папороті (мал. 120, 4, 5), що зростають на зволожених територіях, а також водорості, поширені у водоймах і зволожених місцях суходолу (мал. 120, 6).
Існують рослини однорічні, дворічні та багаторічні. Однорічні встигають протягом одного року вирости й утворити насіння, з якого на наступний рік з’являться нові рослини. В Україні таких рослин багато росте на луках, у степу. їх вирощують на полях (огірки, гарбузи, кукурудза, помідори), висівають на квітниках (айстри, чорнобривці, петунії).
Мал. 120. Різноманітність рослин: хламідомонада (1), соняшник (2), калина (3), мох (4), папороть (5), водорість спірогіра (6)
Мал. 121. Квіткові рослини
Рослини, у яких від проростання насінини до утворення нового насіння проходить два роки, називають дворічними. Це морква (мал. 122), селера, петрушка, лопух.
До багаторічних рослин належать усі дерева й кущі, а також деякі трав’янисті рослини, як-от: суниці, піони, хризантеми та інші. Вони квітнуть і утворюють плоди понад два роки.
Якщо холодної пори року листя багаторічної рослини опадає, її називають листопадною. А якщо листя тримається упродовж року, то таку багаторічну рослину називають вічнозеленою.
Поміркуй і наведи приклади листопадних і вічнозелених рослин.
Рослини, які мають лікувальні властивості, належать до групи лікарських рослин (мал. 123). Людина використовує різні частини цих рослин для приготування настоянок, сиропів, порошків. Наприклад, сік подорожника входить до складу засобів для лікування кашлю і захворювань шлунка. Для полоскання горла використовують настоянки нагідок і шавлії. Мабуть, і тобі під час лікування застуди доводилося пити трав’яні чаї з додаванням плодів калини, малини, лимона.
Мал. 122. Морква - дворічна рослина: насіння моркви (а), рослина у перший рік росту (б), вигляд рослини на другий рік росту (в, г)
Мал. 123. Лікарські рослини: нагідки (1), валеріана (2), малина (3), шавлія (4)
З давніх часів людина вирощує різні рослини для отримання продуктів харчування, одягу, ліків, прикрашання своєї оселі й подвір’я. Такі рослини називають культурними. На відміну від них, дикорослі рослини у природі ростуть без участі людини.
Поміркуй і назви три культурні рослини і три дикорослі.
• Які рослини належать до отруйних
Існують рослини, які не можна брати до рук, нюхати чи куштувати. Адже вони містять речовини, які в разі потрапляння в організм людини і тварин зумовлюють отруєння і можуть призвести до загибелі. Такі речовини називають отруйними, а рослини, які їх містять, утворюють групу отруйних рослин (мал. 124).
Отруйні речовини накопичуються в різних частинах рослини. Високий уміст отруйних речовин у плодах вовчої ягоди і конвалії, у листках блекоти. Є рослини, всі частини яких отруйні. Наприклад, вся рослина аконіту - від кореня до квітки - надзвичайно отруйна, навіть нюхати її небезпечно для здоров’я.
Щоб уникнути отруєння, слід знати отруйні рослини своєї місцевості й не контактувати з рослинами, назви яких тобі невідомі.
Мал. 124. Отруйні рослини України: чемериця біла (1), вовча ягода (2), блекота чорна (3), аконіт (4)
Підсумки
ü Організми нашої планети вчені об’єднують у чотири групи: рослини, тварини, гриби, бактерії.
ü Основні ознаки рослин - це наявність хлорофілу, який зумовлює зелений колір рослин, здатність утворювати органічні речовини, необхідні для побудови власного тіла.
ü Рослини об’єднано в групи за різними ознаками.
Сторінка ерудита
До складу багатьох рослин входять пігменти - це речовини, які надають різного забарвлення. Наприклад, пігменти червоного кольору є в коренеплодах буряка і плодах вишні, синього кольору - у квітках волошки і барвінку.
Тобі знайома ситуація: куштуючи ягоди чи фрукти, краплина їхнього соку опиняється на одязі. Відіпрати її не так уже й просто. Та рослинні барвники можуть стати справжнім помічником у приготуванні різних страв. Наприклад, допоможуть зробити різнобарвними тістечка, желе, печиво, морозиво. Страви будуть не лише красиві, а й корисні завдяки вмісту природних пігментів. Варто лише їх видобути з рослини. Зробити це нескладно. Наприклад, щоб отримати барвник зеленого кольору, необхідно листки шпинату пропустити через м’ясорубку. Отриману кашку загорнути у марлю чи бинт і вичавити сік. Це і є харчовий барвник. Барвники, які мають різні відтінки червоного, можна отримати із соку буряка, червоних ягід вишні, малини.
Домашнє завдання
1.Прочитай параграф 34 сторінка 147-151, випиши правила.
2.Відповідати на запитання 1-4 усно
3.Переглянь презентацію https://vseosvita.ua/library/perezentacia-riznomanitnist-organizmiv-roslini-ta-tvarini-223010.html
Розмноження – здатність організмів відтворювати собі подібних. Ця властивість
організмів забезпечує неперервність життя на Землі.
Корова і телятко, кінь і лоша, дуб і дубочок, курка і курча – це лише кілька
прикладів дорослих організмів та їхніх дитинчат.
Ріст – поступове збільшення розмірів, маси організму.
Розвиток – зміни у будові організму та його частин.
Насіння пшениці,посаджене навесні у грунт, дає початок маленькому паростку.
Поступово на ньому з’являються листочки, потовщується стебельце, і за кілька
місяців паросток стає дорослою рослиною з колосом. Мишеня народжується голе,
беззубе, а через два місяці стає дорослим. Під час росту паростка і мишеняти
змінювалися не лише маса і розміри організмів, а виникали нові утворення:
листочки і колос – у пшениці, хутро і зубки у мишенят.
Живлення – це процес надходження в організм і засвоєння ним поживних речовин/
Усім організмам для життєдіяльності потрібна енергія. ЇЇ вони отримують у процесі
дихання, яке відбувається за участю кисню. Він потрібен для розщеплення
органічних сполук у клітинах. При цьому утворюються вуглекислий газ і вода й
вивільняється життєво необхідна енергія.
Подразливістю називають здатність організмів реагувати на зміни умов середовища.
Наприклад, за яскравого світла ми примружуємо очі або прикриваємо їх долонею; їжак
згортається клубочком, якщо до нього доторкнутися; заєць тікає, побачивши наближення хижака.
Клітинна будова організмів.
Ти знаєш, щосвоєрідним будівельним матеріалом речовин є атоми. Найменшими частинками,
з яких побудовані організми, є клітини. Усі організми складаються з клітин.
Тож кажуть, що всі організми мають клітинну будову.
За цією ознакою організми відрізняються від тіл неживої природи.
Основними частинами клітини є оболонка (клітинна мембрана), цитоплазма і ядро.
5. Запиши у зошит правила.
Домашнє завдання: читати та переказувати §33, відповідати на запитання усно (стор.146), зробити малюнок клітини і записати її основні частини сторінка 145.
Перегляньте відео для закріплення знань
https://www.youtube.com/watch?v=5OxlPSZZUos1.За сучасними даними планета Земля має форму
а) кулі б) кулі, стиснутої з боків в) кулі, стиснутої з полюсів
2. Моделлю Землі є
а) карта б) план-схема в) глобус
3. Уявна лінія, навколо якої обертається Земля є
а) полюс б) земна орбіта в) земна вісь
4. Екватор умовно поділяє Земну кулю на
а) два полюси б)на дві півкулі – Східну і Західну в) на дві півкулі – Північну і Південну
5. Лінії, що паралельні екватору називаються
а) полюсами б) меридіанами в) паралелями
6. Довжина екватора Землі
а) 40 000км б) 63780 км в) 30 000км
7. Прилад, за допомогою якого демонструють обертання Землі навколо Сонця і своєї осі називають
а) глобус б) телурій в) телескоп
8. Час повного оберту Землі навколо своєї осі це
а) рік б)одна із пір року в) доба
9. Встановіть відповідність (1б)
|
1 |
Річки |
А |
Жовто-коричневим кольором |
|
2 |
Гори |
Б |
Голубим( синім) кольором |
|
3 |
Морські течії |
В |
Зеленим кольором |
|
1 |
Антарктида |
А |
Найбільший |
|
2 |
Австралія |
Б |
Найменший |
|
3 |
Євразія |
В |
Найхолодніший |
11. Встав пропущені слова (2б)
Обертаючись навколо своєї …..… Земля освітлюється …….. Унаслідок цього на планеті настає …..… і …….. Повний оберт навколо своєї осі Земля робить за …..… години. Цей період називають …..… Земля, рухаючись по своїй …..… навколо …….… робить повний оберт за …..… або …днів
Високий рівень
Назвіть термін за його визначенням (4б)
1. Повітряна оболонка Землі називається …
2. Повітря – це …
3. Найбільший вміст у повітрі …
місцевих умов, утворюючи природні поєднання, або рослинні угруповання.
Часто гадають, що дикі тварини вільні у виборі свого місця життя, тобто можуть жити,
де хочуть і як хочуть. Насправді це не так. Якщо ми приглянемося до складу
тваринного світу в будь-якій місцевості, то побачимо не випадковий набір, а
певний комплекс видів тварин, властивих саме тому чи іншому рослинному
угрупованню. Таким чином, можна вести мову вже про природне угруповання рослин
і тварин. Але ці рослини й тварини в свою чергу пов’язані з мікроорганізмами.
Отже, що таке – природне угрупування?
Природне угруповання — це сукупність рослин,
тварин і мікроорганізмів, які пристосувалися до умов життя на відповідній
території і впливають одні на одних та на навколишнє середовище. У ньому
здійснюється й підтримується кругообіг речовин. Можна виділити різномасштабні
природні угруповання — материк, океан, ліс, луку, тайгу, степ, пустелю, ставок,
озеро. Дрібніші природні угруповання входять до більших. Людина створює штучні
угруповання, наприклад поля, сади, акваріуми. Кожному природному угрупованню властиві різноманітні взаємозв’язки: за живленням, місцем життя тощо.
Що є основною формою зв'язків між організмами?
Основна форма зв’язків між організмами в природному угрупованні — це зв’язки живлення.
Початковою, вихідною ланкою в будь-якому природному угрупованні, первісним джерелом
нагромадження енергії є рослини. Тільки вони, використовуючи й акумулюючи
енергію Сонця, з мінеральних речовин, що є в ґрунті чи воді, та вуглекислого
газу утворюють органічні речовини. Рослинами живляться рослиноїдні безхребетні
й хребетні тварини. А ними в свою чергу живляться м’ясоїдні тварини — хижаки.
Так у природних угрупованнях виникають зв’язки «живлення, ланцюг живлення:
рослини — рослиноїдні тварини — м’ясоїдні тварини (хижаки). Іноді цей ланцюг
ускладнюється: першими хижаками можуть живитися другі, а ними — треті.
Наприклад, гусінь поїдає рослини, а її поїдають хижі комахи, які є їжею для
комахоїдних птахів, на яких у свою чергу полюють хижі птахи.
Нарешті, до складу природного угруповання входять ще різні організми, які живляться
відходами: відмерлими рослинами чи їхніми частинами (гілками, листям), трупами
загиблих тварин, екскрементами. Це жуки -гробарики, дощові черв’яки. Але
основну роль у розкладанні органічних речовин відіграють цвілеві гриби та
бактерії. Саме вони доводять розклад органічних речовин до мінеральних, які
знову можуть бути використані рослинами. Отже, в природних угрупованнях
відбувається кругообіг речовин.
Які ще зв'язки між організмами існують в природних угрупуваннях?
Крім зв’язків живлення, у природних угрупованнях існують ще й інші зв’язки. Зокрема,
рослини в будь-якому місці створюють особливий мікроклімат. Різні фактори
неживої природи — температура, вологість, освітленість, рух повітря або води —
під пологом рослин помітно відрізняються від тих, що характерні для тієї чи
іншої місцевості. Зміна цих факторів під прикриттям рослин завжди менш різка,
ніж на відкритому просторі. Наприклад, у лісі вдень прохолодніше, більше
вологи й свіжіше повітря, а вночі тепліше й затишніше, ніж у полі, де нема
дерев. Навіть на луці, вкритій тільки травою, температура й вологість на
поверхні інші, ніж на голій землі. До того ж, тільки рослинний покрив уберігає
ґрунт від ерозії — розпилення й розмивання.
Природно, що від мікроклімату залежать і видовий склад, і життєдіяльність тварин, які
населяють дане угруповання. Кожний вид тварин вибирає для себе такі місця, де
є не тільки достатня кількість їжі, а й відповідна температура повітря, освітленість,
умови для влаштування гнізд та нір.
Чи впливають тварини в природних угрупуваннях на рослини?
Зі свого боку тварини в природних угрупованнях теж впливають на рослинність.
Багато квіткових рослин запилюються комахами, іноді навіть якимись певними
видами, без яких вони не можуть розмножуватися. Тварини розповсюджують насіння
деяких рослин. Чимало тварин, насамперед дощові черв’яки, розпушують ґрунт,
завдяки чому в нього легше і глибше проникають вода та повітря і швидше
розкладаються органічні рештки.
Вище сказане пояснює чому природні угрупування поділяють, в свою чергу, на тваринні
угрупування та рослинні угрупування..
Що є основною ознакою рослинного угрупування?
Однією із ознак рослинного угрупування є ярусність: рослини різної висоти розташовують
свої надземні органи на різних рівнях,
частково перекриваючи один одного. Різні рослинні угрупування характеризуються
різним числом ярусів. У сосновому лісі може бути від двох до п'яти ярусів. Але
число ярусів може бути і більшим. Число ярусів збільшується із збільшенням числа видів, поліпшенням умов існування, віком угрупування.
Одноярусних рослинних угрупувань не буває.
Крім надземної існує підземна ярусність: розташування кореневої системи різних видів
на різній глибині.
1.Спостерігаємо за погодою
2.Записуємо у зошит дату, тему та головне.
3.Опрацюйте представлений матеріал, запам’ятайте приклади
пристосування організмів до життя в ґрунті.
1) Чинники ґрунтового середовища життя
Ґрунт – це середовище життя, у якому мешкають бактерії й одноклітинні організми.
Тут також розміщуються грибниці грибів. Уся товща ґрунту пронизана корінням рослин,
які всмоктують з ґрунту воду і розчини неорганічних речовин, необхідні для побудови тіла рослин.
Заселяють ґрунт і найрізноманітніші тварини – черви, комахи, пристосовані до риття звірі,
наприклад кроти. Вони знаходять у ґрунті необхідні для життя повітря, воду, мінеральні солі.
§ У ґрунті менше кисню і більше вуглекислого газу, ніж у наземно-повітряному середовищі.
А води буває занадто багато. Повітря й вода знаходяться у системі порожнин ґрунту.
§ Ще однією характерною особливістю ґрунту є майже незмінна температура починаючи з глибини 2 м.
Це дає можливість багатьом організмам переживати в глибині ґрунту періоди високих або низьких температур.
§ Світло в глибину ґрунту не проникає. Тому тварини, які його населяють мають зазвичай,
дуже маленькі очі або органи зору у них відсутні. У навколишньому середовищі вони
орієнтуються за допомогою нюху і дотику.
2) Пристосування організмі до життя у ґрунті
§ Ґрунт – значно стабільніше середовище існування порівняно з наземно-повітряним.
Більшість мешканців ґрунту можуть самі собі шукати найбільш сприятливі умови,
рухаючись у ньому знизу вгору чи навпаки.
§ Будова тіла крота, цокура, сліпушка свідчать про те, що це мешканці ґрунтового середовища.
Наприклад: передні ноги в крота і цокура – основний інструмент для риття.
Вони плоскі, як лопати, з дуже великими кігтями. А в сліпушка ноги
звичайні, він вгризається в ґрунт міцними передніми зубами (щоб земля не потрапляла в рот, губи
закривають його позаду зубів). Тіло у всіх звірків овальне, компактне.
З таким тілом зручно пересуватися підземними ходами.
§ Організми, які мешкають в ґрунті, впливають на його родючість.
Рослини корінням виділяють у ґрунт різні органічні речовини.
Ці речовини поліпшують проникність ґрунту для води і повітря.
Кореневими виділеннями, частинами живих і мертвих організмів живляться бактерії, гриби і тварини.
§ Тварини утворюють в ґрунті систему ходів і щілин, по яких до коренів рослин
надходить повітря і вода. Ґрунтові тварини постійно переорюють ґрунт, з нижніх шарів виносять
наверх частинки твердої речовини, змінюючи хімічний склад і структуру ґрунту. У цьому процесі
важливу роль відіграють дощові черв’яки. Залишками органічних речовин живляться бактерії.
Їх кількість у ґрунті величезна – у одному його грамі налічуються мільйони і навіть десятки
мільйонів бактерій. Деякі з них розкладають за добу речовину, маса якої в 1000 разів перевищує їхню власну.
Водночас на діяльність бактерії впливають органічні речовини, що виділяються корінням рослин і тваринами.
Висновки
§ Ґрунтове середовище заселяють бактерії, гриби, рослини, тварини.
§ У ґрунтовому середовищі, порівняно з наземно-повітряним, менше кисню
і більше вуглекислого газу; може бути надмірна кількість вологи; відносно стійка температура;
відсутнє світло.
§ Організми ґрунтового середовища пристосувалися до умов існування.
§ Життєдіяльність мешканців ґрунту впливає на його родючість.
4. Перегляньте презентацію https://www.youtube.com/watch?v=LeBf_VxnQ7s
Домашнє завдання
1.Прочитайте параграф 42 сторінка 181-184.
2. Виконайте тести за посиланням
СЕРЕДОВИЩЕ ЖИТТЯ – це все, що оточує організм (умови, в яких живуть організми).
Водне середовище — це різні водойми планети від маленьких струмків до океанів.
У водному середовищі існування провідна роль належить температурі, освітленню, тиску, газовому складу, солоності води, рельєфу дна, швидкості водних течій.
ПРОВІДНА РОЛЬ ЧИННИКІВ НЕЖИВОЇ ПРИРОДИ:
|
Чинник |
Вплив |
|
світло |
зосереджене у верхніх шарах водойм |
|
температура |
зміна не така різка, бо вода повільніше нагрівається і охолоджується, але тепліше у верхніх шарах водойми |
|
солоність води |
Розрізняють прісні та солоні водойми |
|
склад води |
Кисню менше, ніж в атмосфері, вода забруднюється розливами нафти |
|
тиск |
зростає з глибиною |
|
рельєф дна |
багато організмів живе на коралових рифах |
|
швидкість водних течій |
теплі водні течії підвищують температуру води |
ХАРАКТЕРНІ ОСОБЛИВОСТІ водного середовища:
• має різний вміст солей (розрізняють прісні річки, ставки, озера, джерела та солоні моря і океани);
• світло зосереджене у верхніх шарах водойм;
• коливання температури не такі різкі, як у повітрі, але тепліше у верхніх шарах водойми;
• вода має менший уміст кисню, ніж атмосфера, він зосереджений у верхніх шарах (одні тварини для дихання використовують кисень, розчинений у воді, інші – атмосферний кисень);
• значні перепади тиску.
Тварини водного середовища: окунь, щука, синій кит, жук-плавунець, дельфін, акула, кашалоти, креветки, кальмари, раки, краби, восьминоги, медузи, дафнія, скат, поліпи, морські зірки.
Рослини водного середовища: водорості, біле латаття, ряска, глечики жовті, осока, очерет, стрілолист, лепеха, сусак, рогіз.
ПРИСТОСУВАННЯ ТВАРИН до водного середовища:
• дихають розчиненим у воді киснем за допомогою зябер, через шкіру;
• обтічна форма тіла вкрита слизом;
• піднімаються на поверхню води, щоб вдихнути повітря (дельфіни, кити);
• тварини водних глибин не мають взагалі або поганий зір;
• у деяких глибоководних організмів є світні органи;
• підшкірний жир у великих мешканців холодних морів (морські слони, моржі, тюлені)
• наявність плавців для збереження рівноваги та хвоста в ролі керма, плавальних перетинок між пальцями в селезня, бобра, жаби, ластів у тюленів та моржів, задні кінцівки у формі весла в жука-плавунця;
• реактивний рух у протилежну сторону до випущеного струменя води (медузи, восьминоги, кальмари);
• у водоплавних птахів та бобрів спеціальна рідина, що змащує та захищає покрив від намокання.
Способи руху тварин водного середовища.
|
Способи руху |
Приклади тварин |
Пристосування |
|
Плавання |
Дельфіни, риби, жук-плавунець, тюлені, моржі |
Обтічна форма тіла, плавники, хвіст, ласти, плавальні кінцівки дозволяють плавати |
|
Реактивний рух |
Восьминоги, кальмари |
рух у протилежну сторону до випущеного струменя води |
ПРИСТОСУВАННЯ РОСЛИН до водного середовища:
• зелені рослини живуть у верхніх шарах водойми, куди надходить світло;
• водні рослини мають гнучке стебло, бо коренями прикріплені до дна водойми, а листки й квітки плавають на її поверхні (латаття біле, глечики жовті, ряска);
• листки деяких водяних рослин нагадують стрічки для збільшення поверхні вбирання з води кисню та поживних речовин (водорості).
ОЗНАКИ ТВАРИН для визначення, чи мешкає у водному середовищі:
• наявність зябер;
• замість кінцівок плавці та хвіст для плавання;
• обтічна форма тіла зі слизом;
• найбільші тварини планети живуть тільки у воді;
• плавальні перетинки на кінцівках;
• ласти в тварин;
• здатність до реактивного руху.
ОЗНАКИ РОСЛИН для визначення, чи мешкає у водному середовищі:
• характерний вигляд водних рослин: дуже довге гнучке голе стебло;
• листя за формою подібне на стрічку.
2.Перегляньте презентацію
https://www.youtube.com/watch?v=7LgjqT3YKpI
https://www.youtube.com/watch?v=c4lkEQzO4XU
Домашнє завдання
Прочитати параграф 41, усно відповідати на запитання, запишіть правила.
1. Установіть відповідність між організмами і царствами, до яких вони належать:
1( ____ ) їжак 2. ( ______ ) дріжджі 3. ( _____ ) верба:
а) рослини; б) тварини; в) віруси; г) гриби;
2. Установіть відповідність між рослинами та групами, до яких вони належать:
1( _____ ) борщовик 2. ( ______ ) подорожник 3. ( _____ ) осот:
3. Установіть відповідність між організмами та їх терміном життя :
1.( _____ ) морква 2. ( ____ ) лобода 3. ( ____ ) осот :
а) однорічні ; б) багаторічні; в) дворічні;
4. Установіть відповідність між тваринами та групами, до яких вони належать:
1.( _____ ) тарантул; 2. ( _____ ) корова; 3. ( ______ ) воші :
3 рівень (3бали)
1. Яке значення у житті людини мають рослини?
2. Яке значення грибів у природі?
Першим «мисливцем за бактеріями», який зазирнув у цей таємничий невидимий світ живих істот, був голландський торговець полотном, сторож судової палати Антоні Левенгук. У вільний від роботи час він шліфував лінзи, виготовляв з них лупи, які давали збільшення в 300 разів. Годинами просиджуючи зі своїми лупами та розглядаючи все, що потрапляло під руку, Левенгук на 41 році життя почав робити дивовижні відкриття. Свої спостереження він описував у спеціальних листах, що регулярно протягом 50 років відсилав до Лондонського наукового товариства, яке очолював знаменитий Роберт Гук. Здивування, яке викликали листи Левенгука, було дійсно величезним. Вони відкривали новий, фантастичний, ніким не бачений і не знаний світ живих істот. Сам Левенгук називав цих істот «живими звірятами» і писав, що в роті людини їх більше, ніж людей у всьому англійському королівстві. Ці дивовижні відкриття неука-природознавця послужили тим зародком, з якого пізніше виросла й сформувалася наука про бактерії.
Значення бактерій у природі й у житті людини
Бактерії виконують важливу роль у кругообігу речовин у природі. Бактерії гниття розкладають органічні рештки до мінеральних речовин, які можуть використовувати рослини. Бактерії, що живуть у ґрунті, забезпечують його родючість. Ціанобактерії та бактерії ґрунту засвоюють азот повітря і збагачують ним ґрунт (бульбочкові бактерії, азотобактер). Утворення нафти та природного газу відбувалося за участі бактерій. Бактерії використовуються у харчовій промисловості — при скисанні молока, виготовленні йогуртів, сирів. З певних груп мікроорганізмів отримують антибіотики, вітаміни тощо. Без бактерій неможливо виготовити волокна з льону, силос із зелених кормів. При очищенні стічних вод застосовують бактерії.
Перегляньте відео!
Домашнє завдання
Прочитати параграф 35 виконати вправу 6 письмово, 1-5 усно на сторінці 156.
До організму потрапляють речовини із зовнішнього середовища, що забезпечують процеси життєдіяльності цього організму. Під час живлення потрапляє їжа та вода, дихання забезпечує надходження кисню. Організм переробляє ці речовини, частину засвоює, а частину виводить назовні, тобто відбувається процес виділення. Таким чином, між організмом і середовищем відбувається обмін речовин.
Надходження з їжею поживних речовин забезпечує ріст та розвиток, усі ці процеси разом необхідні для набуття дуже важливої властивості організму — здатності до розмноження.
Зміна умов довкілля викликає відповідні реакції організму (зміни в поведінці живих істот). Ця властивість називається подразливістю. Основні властивості живих організмів — це живлення, дихання, виділення, обмін речовин, ріст, розвиток, розмноження, подразливість.
Ріст — це збільшення розмірів та маси організмів.
Рослини ростуть протягом усього свого життя. Їхній ріст супроводжується збільшенням розмірів та утворенням нових вегетативних органів. Такий ріст називається необмеженим.
Ріст тварин також супроводжується збільшенням розмірів — пропорційно збільшуються всі органи, що утворюють тіло тварини, але нові органи не утворюються. Ріст триває певний період життя тварин, тобто є обмеженим.
Організми протягом життя не тільки ростуть, але ще й розвиваються, змінюючи свій вигляд; набувають нових якостей.
Розвитком називаються незворотні закономірні зміни, що відбуваються в організмі живих істот із моменту його зародження до кінця життя.
Нові якості, які з’являються в рослин та тварин під час розвитку, — це здатність до розмноження.
Розвиток, у процесі якого новий організм від народження є подібним до дорослої тварини, називають прямим. Такий розвиток характерний для більшості риб, птахів, ссавців.
У деяких тварин розвиток відбувається з дивовижними перетвореннями. Наприклад, у метеликів із яєць вилуплюються личинки-гусені, які через певний час утворюють лялечку. На стадії лялечки відбуваються складні процеси перетворення, і вже з неї виходить новий метелик. Такий розвиток називають непрямим, або розвитком з перетвореннями. Непрямий розвиток характерний для метеликів, жуків, жаб.
Прочитайте матеріал підручника на сторінці 142-151. Усно відповідайте на запитання вкінці параграфів. Спостерігайте за природою.
Перш ніж ми перейдемо до вивчення нової теми, поспостерігайте за погодою. Дані спостереження занесіть у зошит. Давайте пригадаємо попередні знання, що допоможуть нам у вивченні нового матеріалу.
Прийом «Інтелектуальна розминка».
1. Все навколо нас? … (Природа)
2. Природа складається з … (Тіл природи)
3. Тіла складаються з … (Речовин)
4. Речовини з …(Молекул)
5. Молекули з …(Атомів)
6. Речовини поділяються на …(Прості та складні)
7. Речовини бувають у трьох агрегатних станах … (Твердий, рідкий, газоподібний).
- Запишіть у зошит дату та тему уроку «Явища природи».
- Змінюються пори року, погода, прилітають птахи, з’являється веселка в небі, зоряний дощ, кипіння, випаровування й замерзання води, дощ, сніг, рух Сонця, зміна дня і ночі, листопад – усе це явища. У світі існує багато явищ, які навіть людина не може пояснити.
Прочитайте параграф 12 сторінка 52-55, перегляньте презентацію.
На сторінці підручника 55 відповідати на запитання усно 1-3, письмово 4.
Немає коментарів:
Дописати коментар