1.Прочитай!
Велосипедні прогулянки — приємний і корисний для здоров’я вид дозвілля. їзда на велосипеді сприяє зміцненню серця, судин, м’язів, легенів, зниженню маси тіла. Розвиває увагу, швидкість реакції. Такі прогулянки не завдають шкоди довкіллю.
26 травня в усьому світі відзначається Міжнародний день велосипедиста. У цей день навіть той, хто щодня користується автомобілем, пересідає на двоколісний транспорт.
Елементи конструкції велосипеда, що впливають на безпеку руху
Щоб поїздка на новому велосипеді була безпечною, слід, насамперед, уважно прочитати інструкцію.
Велосипед повинен мати:
Заборонено керувати велосипедом з несправним гальмом, звуковим сигналом, а в умовах недостатньої видимості — з вимкненим ліхтарем і без світлоповертачів.
Щоб їздити було зручно, регулюють висоту сидіння. Вона має бути такою, щоб, крутячи педалі, можна було повністю випрямити ноги.
Коли вчишся їздити на велосипеді, починай з повільної їзди на відстань до 2 км. На прогулянку варто взяти пляшку з водою та засоби для надання допомоги в разі травмування. Їздити тільки у світлу пору доби. Не можна їздити в дощову погоду, у туман, під час сильного вітру.
Одяг і засоби безпеки для велосипедиста
Для поїздок на велосипеді одяг має бути зручним та яскравого кольору. Адже яскравий одяг привертає увагу, і водії машин здалеку помічають велосипедиста на дорозі.
Велосипедист на дорозі — водій. Тому він має додержуватися Правил дорожнього руху, як і водії інших транспортних засобів. І обов’язково знати дорожні знаки для велосипедистів.
За Правилами дорожнього руху:
Не забувай, що користуватися мобільним телефоном під час руху заборонено. А порушення правил безпечного руху на велосипеді може призвести до ДТП.
Правила перевезення вантажів і пасажирів
Хоч як добре їздить велосипедист, стійкість велосипеда обмежена. На слизькій дорозі, під час наїзду на перешкоду велосипедист може втратити рівновагу, упасти і травмуватися. Стійкість двоколісного транспортного засобу ще менша, якщо на велосипеді вантаж. Перевозити вантаж треба на спеціальному багажнику або у велорюкзаку. Якщо під час поїздки трапляються ділянки дороги, де їхати велосипедом з вантажем небезпечно, вантаж переносять вручну або ведуть велосипед, як при переході дороги.
Велосипедистам забороняється:
Маневр — зміна напрямку руху транспортного засобу. За 50 м до місця виконання маневру велосипедист зобов’язаний подавати попереджувальні сигнали рукою.
Перед початком руху велосипедист має переконатися, що поблизу немає автомобілів. Потім попередити сигналом інших учасників транспортного руху.
Якщо велосипедист упав з велосипеда, слід обробити подряпину дезінфікуючими засобами, у разі потреби покликати на допомогу дорослих, завести постраждалого до дому, викликати «швидку допомогу».
Висновок
Велосипедист на дорогах повинен додержуватися Правил дорожнього руху. Уміти подавати сигнали про маневри. Щоб убезпечитися від травмування, слід обладнати велосипед світлоповертачами і дзвоником, додержуватися правил добору одягу для поїздок. Не можна порушувати правил перевезення вантажів і пасажирів на велосипеді. Додержання Правил дорожнього руху та безпеки велосипедиста — запорука здоров’я.
Завдання усно
1. Розкажи, які елементи конструкції велосипеда сприяють безпеці руху.
2. Назви засоби безпеки велосипедиста.
3. Розглянь фотоілюстрації. Чи безпечно одягнені велосипедисти?
4. Назви Правила дорожнього руху для велосипедистів.
5. Розглянь фотоілюстрації. У якому напрямку поїдуть велосипедисти?
6. Який одяг і взуття треба одягати для велосипедних прогулянок? Відповідь обґрунтуй.
7. Чому не можна порушувати правил перевезення вантажів і пасажирів на велосипеді?
8. Поміркуй, чому велосипедисту на дорозі заборонено поворот ліворуч і розворот.
9. За 50 м до місця виконання маневру велосипедист повинен подавати попереджувальні сигнали. Чому?
10. Обговори з дорослими, які веломаршрути безпечні там, де ти живеш.
Домашнє завдання
Виконай тести https://naurok.com.ua/test/6-klas-bezpeka-ruhu-velosipedista-352779.html
Наслідки аварій:
- людські жертви;
- порушення виробничих циклів;
- вихід із ладу техніки;
- зараження навколишнього середовища (хімічне, радіаційне біологічне).
Ознаки аварій:
- незвичне «на смак» повітря (наприклад, під час дихання дер в горлі);
- пожежа (вибух);
- пожвавлені дії на об’єкті.
- аварії можуть виникати через недотримання людьми правил безпеки, а також через недостатню надійність техніки.
Наприклад, унаслідок порушення правил користування газом може статися вибух у житловому секторі. Через необережність мешканців у житлових будинках — витікання газу із труб; протяги на кухні, википання води та інше можуть призвести до вибуху газу.
Аварія може статися на транспорті внаслідок порушення Правил дорожнього руху, перевищення швидкості, перебування за кермом у стані алкогольного сп’яніння, несправності транспортного засобу.
Аварія може бути й на залізничному транспорті. За рік в Україні внаслідок аварій на залізничних дорогах гине в середньому 20-311 осіб.
Через технічні несправності може статись аварія чи інша над звичайна ситуація в автобусі, тролейбусі, трамваї. Аварія літака може трапитися під час зльоту чи посадки. Можуть бути аварії й на водному транспорті. Аварії на підприємствах і їх вплив на умови життя людини.
— Сучасні заводи і фабрики нагромаджують багато складного оснащення. На них часто використовують отруйні речовини. На невеликій території зосереджують велику кількість енергетичних потужностей: 3а таких умов вірогідність пошкодження механізму (агрегату, пульта управління машини), а також неправильних дій робітника чи інженера підвищується.
Нагромадження, наприклад, парів лакофарбових речовин може спричинити вибух. Унаслідок вибуху руйнується завод, гинуть люди, пошкоджуються будівлі, що знаходяться поряд: Виникає пожежа, яку важко погасити впродовж кількох днів. Вибухи й пожежі виникають там, де збирається виробничий пил, що разом із повітрям утворює вибухонебезпечні суміші. У разі порушення техніки безпеки вибухи можуть статися на деревообробних, борошномельних, ткацьких, харчових підприємствах.
Пожежі можуть виникнути черёз пошкодження електропроводки, порушення режиму роботи і зберігання опалювальних систем, посудин із легкозаймистими рідинами, на газонасосних станціях. Велика небезпека пожеж полягає не лише в знищенні. будівель і майна, але й у виділенні токсичних продуктів, найчастіше димів. Особливо небезпечним є горіння полістеролу, поліетилену, інших пластмас. Правила поведінки під час аварії на місцевому підприємстві
— Кожен школяр повинен уміти діяти в умовах радіоактивного або хімічного зараження, що сталися на підприємстві мікрорайону, де він проживає. Про загрозу надзвичайної ситуації повідомляє по телебаченню та місцевому радіомовленню штаб ЦО. Для того щоб населення своєчасно ввімкнуло засоби інформації, на підприємствах та в установах існує система сигналізації (сирени, гудки, ревуни тощо). Сигнал сирени означає: «Увага всім!». Почувши такий сигнал, слід терміново ввімкнути радіо чи телевізор, щоб довідатися про текст повідомлення і розпорядження начальника штабу ЦО. Наприклад, про небезпеку хімічного зараження подають сигнал «Хімічна тривога!». Текст сигналу такий: «Громадяни! Увага! Увага! Говорить штаб цивільної оборони. Хімічна тривога! Одягніть засоби індивідуального захисту, сховайтеся в укриття; стежте за нашими повідомленнями.
Проте, якщо укриття немає, слід залишитися вдома, у школі, там, де ви почули повідомлення. Для того щоб отруйні речовини не проникали в приміщення, слід позачиняти вікна, ущільнити їх ватою чи тканиною. У випадках надзвичайних ситуацій можуть евакуювати населення.
Евакуація — це організований вихід (або вивіз) населення з місць і районів аварії, катастрофи в заміську зону для проживання до особливого розпорядження.
Під час евакуації учнів вивозить чи виводить один із батьків чи опікунів. У разі тимчасової евакуації (коли потрібно залишити приміщення, місцевість на короткий час, необхідний для ліквідації наслідків) вони можуть евакуюватися у складі всієї школи.
Зверніть увагу на те, що необхідно взяти з собою у разі евакуації в заміську зону:
- найпростіший засіб індивідуального захисту (3І3);
- найнеобхідніші одяг та взуття (залежно від пори року), обов’язково — головний убір;
- перев’язувальний матеріал та мінімально обладнану особисту аптечку;
- тридобовий запас їжі, яка не псується і не потребує приготування (сухарі, печиво, консерви тощо);
- питну чисту воду (несолодку) в зручній легкій посудині;
- складаний ніж, необхідний особистий посуд, ліхтарик;
- невеликий рушник, мило, зубну щітку;
- бажано мати шматок поліетилену для захисту від несприятливої погоди.
Після сигналу про початок евакуації учні колонами рушають до місця евакуації.
Речі необхідно покласти в рюкзак (у крайньому разі в сумку чи валізу) з прикріпленою картонною позначкою. На ній треба вказати своє прізвище, ім’я та по батькові, адресу, школу, клас та кінцевий пункт евакуації. Обов’язково треба тати при собі документи та гроші.
Домашнє завдання!
Виконайте тести за посиланням https://naurok.com.ua/test/start/341360
Прочитайте параграф 29 сторінка 162-167.
Засоби пожежогасіння. Гасіння невеликої пожежі
Пожежне відро
У разі пожежі слід зателефонувати 101. А потім спробувати загасити вогонь.
На початку пожежі можна використовувати підручні засоби гасіння: воду, пісок, ковдру з натуральних матеріалів, пральний порошок, брезентові покривала.
Найчастіше гасять пожежу водою, використовуючи пожежні або звичайні відра.
Якщо горять легкозаймисті рідини, наприклад бензин, вони спливають над водою і продовжують горіти. Загасити їх можна, закидавши піском, землею чи накривши мокрим брезентом або іншою цупкою тканиною, щоб припинити доступ кисню.
Якщо загорівся електроприлад, наприклад телевізор або електрочайник, їх теж не можна зразу гасити водою. Це призводить до ураження електричним струмом. Спочатку треба від’єднати прилад від електромережі, витягнувши штепсель з розетки. Руку перед цим слід обмотати сухою ганчіркою або шматком тканини. У деяких випадках треба вимкнути електропостачання на щитку. Якщо горіння не припиняється, накрити електроприлад цупкою тканиною або ковдрою, щоб перекрити доступ кисню. При горінні телевізора воду треба лити на задню поверхню вимкненого електроприладу, стоячи збоку від нього, тому що нагрітий кінескоп може вибухнути. Якщо пожежу не вдалося загасити, зачинити двері, вікна та вийти з приміщення.
Крім підручних засобів, для гасіння пожеж використовують вогнегасники.
Вуглекислотні вогнегасники (ВВК-2, ВВК-5, ВВК-8) застосовують для гасіння пожеж електроустановок, двигунів внутрішнього згоряння, книгосховищ, у яких зберігаються цінні історичні та художні матеріали. Такими вогнегасниками обладнано вантажні автомобілі, автобуси, маршрутні таксі та інші транспортні засоби. Користуватися ним слід у захисних рукавицях.
Порошкові вогнегасники (ВП-5, ВП-25) використовують для гасіння всіх видів пожеж: легкозаймистих рідин, газів, електроустановок під струмом, твердих матеріалів. Користуючись такими вогнегасниками, треба захищати органи дихання.
Рідинні вогнегасники використовують для гасіння матеріалів і виробів, що погано змочуються. Це — бавовна, вата, вироби з дерева, пластмаси.
Хімічно-пінні вогнегасники (ВХП-10) можна застосовувати для гасіння пожеж нафтопродуктів і твердих речовин. Ними не можна гасити пожежі електричних установок, приладів, які перебувають під струмом.
На корпусі кожного вогнегасника написано або схематично зображено інструкцію щодо його використання.
Захист органів дихання в зоні пожежі
Під час пожежі люди гинуть не так від вогню чи високої температури, як від диму й газів, що виділяються у процесі горіння. Щоб не отруїтися цими газами, треба насамперед захистити органи дихання.
- Закрити рот і ніс тканиною, бажано вологою. Можна використати носовичок, шарф, рушник, рукав сорочки, футболки.
- Якщо пожежа сталася, коли людина перебувала в ліжку, підводитися не можна, тому що чадний газ піднімається вгору. Треба закрити ніс і рот тканиною і сповзти на підлогу.
- Вибиратися з кімнати поповзом, не піднімаючи голови.
Дії в разі загоряння одягу
- Якщо під час пожежі загорівся одяг, бігти не можна — це тільки посилить горіння. Слід зупинитися, спробувати якомога швидше зняти одяг.
- Якщо це не вдалося, упасти на землю або підлогу та покачатися, щоб збити полум’я. При цьому треба захищати очі та обличчя руками.
- Якщо одяг загорівся на іншій людині, спробувати допомогти їй зняти одяг, збити полум’я цупкою тканиною або своїм верхнім одягом.
- Якщо не вдалося, повалити постраждалого на землю або підлогу і в будь-який спосіб збити полум’я: залити водою, закидати піском, землею, взимку — снігом. Накинути цупку тканину (брезент, ковдру, пальто) і щільно притиснути її до одягу постраждалого. Голова має залишатися відкритою, щоб постраждала людина не отруїлася продуктами горіння.
Висновок
Необережне поводження з вогнем, порушення правил користування побутовими електроприладами — найпоширеніші причини виникнення пожежі. Для горіння необхідні певні умови — трикутник вогню: джерело запалювання, повітря, горючі матеріали. Гасити невеликі пожежі можна тільки на початковій стадії. Найефективніший засіб гасіння пожежі — вогнегасник. Якщо сталася пожежа, треба захищати органи дихання, правильно діяти, якщо загорівся одяг. Щоб запобігти виникненню пожежі, слід додержуватися правил пожежної безпеки. Знати, як діяти при евакуації під час пожежі.
Для закріплення матеріалу пройдіть тести за посиланням
Домашня робота
1.Прочитати параграф 28 сторінка 159-161 та записати підсумки.
Ø Які основні причини виникнення пожежі в оселі?
Ø Назви стадії пожежі.
Ø У яких ситуаціях вогонь може бути особливо небезпечним?
Прочитай та запам'ятай!
У будівлях встановлюють пожежну сигналізацію. За сигналом треба негайно вийти з оселі, будинку.
Організований вихід людей з місця можливої небезпеки називають евакуацією.
План евакуації з будинку.
Схеми та плани евакуації людей при пожежі мають бути вивішені на видних місцях.
У них зазначено евакуаційні шляхи й виходи в разі небезпечної ситуації, а також правила
Щоб своєчасно й безпечно вийти з оселі або одноповерхового будинку під час пожежі, треба завчасно знати, як діяти.
У будівлях встановлюють пожежну сигналізацію. За сигналом треба негайно вийти з оселі, будинку.
Організований вихід людей з місця можливої небезпеки називають евакуацією.
План евакуації з будинку.
Схеми та плани евакуації людей при пожежі мають бути вивішені на видних місцях.
У них зазначено евакуаційні шляхи й виходи в разі небезпечної ситуації, а також правила
поведінки людей під час евакуації. Щоб своєчасно й безпечно вийти з оселі або одноповерхового будинку під час пожежі, треба завчасно знати, як діяти. Для цього розробити план евакуації під час пожежі.
Якщо живете в одноповерховому будинку, знати і зазначити на плані два шляхи виходу з кімнат і будинку: основний і запасний. Разом з дорослими потурбуватися, щоб усі вікна і двері можна було за потреби швидко відчинити. Якщо живете вбагатоповерховому будинку, дізнатися в дорослих, чи є в будинку запасний (аварійний) вихід та де він. Бажано зазначити на плані, де знаходяться підручні засоби гасіння пожежі та підручні засоби захисту. Домовитися заздалегідь про місце зустрічі після виходу з будинку.
Зважити на те, що під час пожежі в задимленому помешканні буде важко орієнтуватися, оглядовість буде обмеженою. Тому потренуватися пройти шлях евакуації спочатку разом з дорослими, потім самостійно.
Засоби пожежогасіння. Гасіння невеликої пожежі
У разі пожежі слід зателефонувати 101. А потім спробувати загасити вогонь.
На початку пожежі можна використовувати підручні засоби гасіння: воду, пісок, ковдру з натуральних матеріалів, пральний порошок, брезентові покривала.
Найчастіше гасять пожежу водою, використовуючи пожежні або звичайні відра.
Якщо горять легкозаймисті рідини, наприклад бензин, вони спливають над водою і
продовжують горіти. Загасити їх можна, закидавши піском, землею чи накривши мокрим брезентом або іншою цупкою тканиною, щоб припинити доступ кисню. Якщо загорівся
електроприлад, наприклад телевізор або електрочайник, їх теж не можна зразу
гасити водою. Це призводить до ураження електричним струмом.
Спочатку треба від’єднати прилад від електромережі, витягнувши штепсель з розетки.
Руку перед цим слід обмотати сухою ганчіркою або шматком тканини.
У деяких випадках треба вимкнути електропостачання на щитку. Якщо горіння не припиняється, накрити електроприлад цупкою тканиною або ковдрою, щоб перекрити доступ кисню. При горінні телевізора воду треба лити на задню поверхню вимкненого електроприладу, стоячи збоку від нього, тому що нагрітий кінескоп може вибухнути.
Якщо пожежу не вдалося загасити, зачинити двері, вікна та вийти з приміщення.
Крім підручних засобів, для гасіння пожеж використовують вогнегасники.
Вуглекислотні вогнегасники (ВВК-2, ВВК-5,
ВВК-8) застосовують для гасіння пожеж електроустановок,
двигунів внутрішнього згоряння, книгосховищ, у яких зберігаються цінні
історичні та художні матеріали.
Такими вогнегасниками обладнано вантажні автомобілі, автобуси, маршрутні
таксі та інші транспортні засоби. Користуватися ним слід у захисних рукавицях.
Порошкові вогнегасники (ВП-5, ВП-25) використовують для гасіння всіх видів пожеж:
легкозаймистих рідин, газів, електроустановок під струмом, твердих матеріалів. Користуючись такими вогнегасниками, треба захищати органи дихання.
Рідинні вогнегасники використовують для гасіння матеріалів і
виробів, що погано змочуються. Це — бавовна, вата, вироби з дерева, пластмаси.
Хімічно-пінні вогнегасники (ВХП-10) можна застосовувати для гасіння пожеж
нафтопродуктів і твердих речовин. Ними не можна гасити пожежі електричних установок, приладів, які перебувають під струмом. На корпусі кожного вогнегасника написано або схематично зображено інструкцію щодо його використання.
Перегляньте презентацію та запишіть головне!
Життя людини без вогню було б неможливим.
Але коли порушують правила поводження з вогнем, може виникнути пожежа.
Пожежа — це неконтрольований процес горіння, коли полум’я охоплює і знищує все, що може горіти. Вогонь завдає значних матеріальних втрат, знищує природні ресурси, загрожує здоров’ю і життю людей, може суттєво погіршити стан навколишнього середовища.
Для виникнення горіння необхідні певні умови: джерело запалювання, повітря, горючі матеріали. Такі умови називають трикутником вогню.
Причини виникнення пожеж:
хуліганство;
недбале (неправильне) поводження з вогнем;
порушення правил опалювання приміщень із використанням печей;
порушення правил користування зварювальними апаратами;
порушення правил експлуатації електромереж і електроприладів;
порушення правил користування газовими приладами;
самозапалювання легкозаймистих речовин при підвищеній температурі;
«сонячні зайчики» від дзеркал, скла, металу;
блискавки.
Пожежа — це неконтрольований процес горіння, що супроводжується знищенням матеріальних цінностей і створює небезпеку для життя і здоров’я людей.
Умови виникнення пожеж
Умовами загоряння є наявність:
вогню (іскри);
кисню (повітря);
горючих речовин.
Трикутник вогню
Цей термін запропонував французький хімік А. Лавуа-зьє для того, щоб було легше запам’ятати три умови виникнення пожежі.
«Джерело тепла + пальне + кисень»
Стадії розвитку пожежі
Розрізняють три стадії розвитку пожежі.
❖ Початкова (загоряння). Триває від 5 до 30 хв. Відносно низька температура й незначна швидкість поширення вогню. Вогонь досить легко загасити.
❖ Основна (стійке або розвинуте горіння). Горіння підсилюється і прискорюється. Підвищується температура полум’я. Збільшуються факел полум’я і площа поширення вогню. Загасити пожежу дуже важко.
❖ Кінцева (згасання пожежі). Завершується горіння, поступово знижується температура. Вогонь згасає, коли догоряють горючі речовини.
Пожежу легше попередити, ніж загасити. Для цього в повсякденному житті необхідно суворо додержуватися правил пожежної безпеки.
Чинники небезпеки при пожежі:
вогонь;
підвищена температура навколишнього середовища;
задимлення;
утруднене дихання внаслідок накопичення продуктів згоряння;
обмежена видимість;
ураження електричним струмом при спробі загасити електроприлади;
небезпека вибуху при горінні легкозаймистих речовин;
обвал конструкцій;
при спробі врятуватися через вікно — падіння з висоти.
Вогонь особливо небезпечний:
для мешканців верхніх поверхів, оскільки їх евакуація ускладнюється тим, що дим і вогонь поширюються знизу вгору;
за наявності в приміщенні, де виникла пожежа, легкозаймистих речовин (наприклад, значна кількість паперу) або вибухонебезпечних приладів та речовин (наявність газового балона, ємностей зі спиртом, бензином тощо).
Пожежна охорона — це сукупність створених у встановленому порядку органів управління, підрозділів та організацій, призначених для організації профілактики пожеж, їх гасіння та здійснення аварійно-рятувальних робіт.
При Міністерстві внутрішніх справ існує управління пожежної охорони(УПО) і його органи на місцях. До складу УПО входить Державний пожежний нагляд, функціями якого є:
здійснення контролю за станом пожежної безпеки;
розробка і погодження протипожежних норм і правил та контроль їх виконання в проектах і безпосередньо на об’єктах народного господарства;
проведення розслідування і облік пожеж;
організація протипожежної профілактики.
Одним із документів, наявність якого завжди перевіряє пожежний інспектор, є план евакуації з приміщення на випадок пожежі. На ньому зображено план приміщення, на
якому позначені всі двері, сходи, стрілками позначені шляхи евакуації до основних та запасних виходів. Також позначені місця знаходження вогнегасників, пожежних гідрантів, кнопок пожежної сигналізації, телефонів, за якими треба викликати пожежних у випадку загоряння. У деяких країнах плани евакуації друкують на спеціальній, світло накопичувальній плівці. У випадку пожежі й відключення світла ці плани світяться в темряві. Ознайомитись з планом евакуації треба заздалегідь, щоб знати, де у вашій школі, оселі розташовані пожежні виходи.
Заходи щодо профілактики пожеж
У школі:
відсутність джерел відкритого вогню;
регулярні протипожежні перевірки стану електропроводки;
наявність вогнегасників та інших засобів пожежогасіння;
регулярний інструктаж учнів та працівників школи щодо правил пожежної безпеки.
Удома:
обережно поводитися з газом, печами;
регулярно перевіряти справність електроприладів;
не гратися із сірниками, петардами, бенгальським вогнем;
мати засоби пожежогасіння;
не зберігати горючі матеріали на балконах;
не заклеювати вікна «дзеркальними» плівками;
не гратися «сонячними зайчиками»;
не зберігати під дахами або поряд із джерелами тепла горючі й легкозаймисті матеріали.
Сучасна людина щодня користується засобами побутової хімії, які значно полегшують домашню працю. Однак необхідно дотримуватись визначених правил і заходів безпеки при користуванні цими засобами, оскільки вони можуть стати причиною нещасних а іноді і трагічних випадків у житті кожного з нас.
Чому побутова хімія може нам зашкодити?
Уявіть, що, наприклад, з 500 мл засобу для миття посуду, приблизно 3 мг фосфатів осідає на шкірі того, хто миє посуд. Крім того, хімічні мийні засоби, при недостатньо ретельному ополіскуванні, не повністю змиваються із посуду, утворюючи на ньому плівку. Потім, під час прийому їжі, хімікати проникають у наш організм. Що ж стосуєтьсяпральних порошків, більшість з них містить триполіфосфат натрію, що пом’якшує воду. Але якщо ця речовина потрапить на слизову чи шкіру – викликає подразнення. Погано виполосканий одяг теж є потенційно небезпечним, адже рештки порошку можуть залишатися на тканині і контактувати зі шкірою. У складі засобів для миття ванни і туалету можуть міститися особливо агресивні речовини, такі, як соляна кислота, хлорне вапно. Потрапивши на шкіру, кислота може викликати опіки.
Правила зберігання засобів побутової хімії:
· не переливайте їх в посуд з-під харчових продуктів;
· не зберігайте їх на кухні, у холодильнику, в шафах з посудом або харчами;
· особливо ретельно слідкуйте за тим, щоб ці препарати не потрапили до рук дітей.
Як вберегтися?
Зрозуміло, що легковажити тут не можна, важливо дотримуватися певних правил при використанні побутової хімії, аби позбавити потенційних проблем зі здоров’ям себе і своїх рідних. Візьміть на озброєння наші поради і використовуйте побутову хімію безпечно.
• ретельно ополіскуйте посуд після використання мийних засобів (близько 15 секунд під проточною водою);
• після ручного прання ретельно виполіскуйте одяг, використовуючи велику кількість води;
• порошок для прання всипайте обережно і повільно, аби не вдихати його випари;
• якщо перете вручну, обов’язково одягайте рукавиці. Те саме стосується використання засобів для чищення, що містять особливо агресивні речовини. Інколи, виробник рекомендує при застосуванні певного засобу застосовувати окуляри – не варто ігнорувати цією порадою;
• засоби для миття посуду часто містять лаурилсульфат натрію, що може призвести до пересушування шкіри, подразнення слизових, саме тому мити посуд краще в рукавичках.
Заходи першої допомоги
Якщо хімічна речовина якимось чином потрапила в організм, треба перш за все викликати "Швидку допомогу" і обов’язково сказати, чим викликане отруєння. У цьому випадку до хворого направлять спеціальну бригаду, яка надасть необхідну допомогу. До прибуття машини "Швидкої допомоги" треба самим провести невідкладні заходи.
У разі будь-яких отруєнь слід негайно звернутися до лікаря. Але ще до його прибуття треба надати потерпілому першу допомогу, головне завдання якої – виведення з організму отруйного продукту або його знешкодження.
Часто ефективним засобом для виведення отрути є промивання шлунку. Потерпілому необхідно дати випити кілька склянок води та викликати блювання. У воду можна додати сіль чи суху гірчицю (2 чайні ложки на склянку води) при отруєнні фосфорорганічними речовинами, а також метиловим спиртом, у воду додають питну соду (1 чайна ложка на склянку води), а при отруєнні отруйними рослинами – перманганат калію (розчин мусить мати слабкий рожевий колір). Необхідно зробити 3-4 промивання шлунка, а потім дати потерпілому проносний засіб.
У разі отруєння нашатирним спиртом, каустичною содою та препаратами, що містять її, кислотами, оцтовою есенцією, препаратами із сильнодіючих кислот, а також органічними розчинниками, засобами для виведення плям, потерпілому слід випити 2-3 склянки води. Добре діє розведений у воді розчин яєчних білків (шість білків на 0,5 л води), а також кисіль, желе, рисовий і вівсяний відвари. Молоко рекомендується тільки при отруєнні кислотами чи препаратами, що їх містять.
Перегляньте презентацію
Наслідки аварій:
- людські жертви;
- порушення виробничих циклів;
- вихід із ладу техніки;
- зараження навколишнього середовища (хімічне, радіаційне біологічне).
Ознаки аварій:
- незвичне «на смак» повітря (наприклад, під час дихання дер в горлі);
- пожежа (вибух);
- пожвавлені дії на об’єкті.
- аварії можуть виникати через недотримання людьми правил безпеки, а також через недостатню надійність техніки.
Наприклад, унаслідок порушення правил користування газом може статися вибух у житловому секторі. Через необережність мешканців у житлових будинках — витікання газу із труб; протяги на кухні, википання води та інше можуть призвести до вибуху газу.
Аварія може статися на транспорті внаслідок порушення Правил дорожнього руху, перевищення швидкості, перебування за кермом у стані алкогольного сп’яніння, несправності транспортного засобу.
Аварія може бути й на залізничному транспорті. За рік в Україні внаслідок аварій на залізничних дорогах гине в середньому 20-311 осіб.
Через технічні несправності може статись аварія чи інша над звичайна ситуація в автобусі, тролейбусі, трамваї. Аварія літака може трапитися під час зльоту чи посадки. Можуть бути аварії й на водному транспорті. Аварії на підприємствах і їх вплив на умови життя людини.
— Сучасні заводи і фабрики нагромаджують багато складного оснащення. На них часто використовують отруйні речовини. На невеликій території зосереджують велику кількість енергетичних потужностей: 3а таких умов вірогідність пошкодження механізму (агрегату, пульта управління машини), а також неправильних дій робітника чи інженера підвищується.
Нагромадження, наприклад, парів лакофарбових речовин може спричинити вибух. Унаслідок вибуху руйнується завод, гинуть люди, пошкоджуються будівлі, що знаходяться поряд: Виникає пожежа, яку важко погасити впродовж кількох днів. Вибухи й пожежі виникають там, де збирається виробничий пил, що разом із повітрям утворює вибухонебезпечні суміші. У разі порушення техніки безпеки вибухи можуть статися на деревообробних, борошномельних, ткацьких, харчових підприємствах.
Пожежі можуть виникнути черёз пошкодження електропроводки, порушення режиму роботи і зберігання опалювальних систем, посудин із легкозаймистими рідинами, на газонасосних станціях. Велика небезпека пожеж полягає не лише в знищенні. будівель і майна, але й у виділенні токсичних продуктів, найчастіше димів. Особливо небезпечним є горіння полістеролу, поліетилену, інших пластмас. Правила поведінки під час аварії на місцевому підприємстві
— Кожен школяр повинен уміти діяти в умовах радіоактивного або хімічного зараження, що сталися на підприємстві мікрорайону, де він проживає. Про загрозу надзвичайної ситуації повідомляє по телебаченню та місцевому радіомовленню штаб ЦО. Для того щоб населення своєчасно ввімкнуло засоби інформації, на підприємствах та в установах існує система сигналізації (сирени, гудки, ревуни тощо). Сигнал сирени означає: «Увага всім!». Почувши такий сигнал, слід терміново ввімкнути радіо чи телевізор, щоб довідатися про текст повідомлення і розпорядження начальника штабу ЦО. Наприклад, про небезпеку хімічного зараження подають сигнал «Хімічна тривога!». Текст сигналу такий: «Громадяни! Увага! Увага! Говорить штаб цивільної оборони. Хімічна тривога! Одягніть засоби індивідуального захисту, сховайтеся в укриття; стежте за нашими повідомленнями.
Проте, якщо укриття немає, слід залишитися вдома, у школі, там, де ви почули повідомлення. Для того щоб отруйні речовини не проникали в приміщення, слід позачиняти вікна, ущільнити їх ватою чи тканиною. У випадках надзвичайних ситуацій можуть евакуювати населення.
Евакуація — це організований вихід (або вивіз) населення з місць і районів аварії, катастрофи в заміську зону для проживання до особливого розпорядження.
Під час евакуації учнів вивозить чи виводить один із батьків чи опікунів. У разі тимчасової евакуації (коли потрібно залишити приміщення, місцевість на короткий час, необхідний для ліквідації наслідків) вони можуть евакуюватися у складі всієї школи.
Зверніть увагу на те, що необхідно взяти з собою у разі евакуації в заміську зону:
- найпростіший засіб індивідуального захисту (3І3);
- найнеобхідніші одяг та взуття (залежно від пори року), обов’язково — головний убір;
- перев’язувальний матеріал та мінімально обладнану особисту аптечку;
- тридобовий запас їжі, яка не псується і не потребує приготування (сухарі, печиво, консерви тощо);
- питну чисту воду (несолодку) в зручній легкій посудині;
- складаний ніж, необхідний особистий посуд, ліхтарик;
- невеликий рушник, мило, зубну щітку;
- бажано мати шматок поліетилену для захисту від несприятливої погоди.
Після сигналу про початок евакуації учні колонами рушають до місця евакуації.
Речі необхідно покласти в рюкзак (у крайньому разі в сумку чи валізу) з прикріпленою картонною позначкою. На ній треба вказати своє прізвище, ім’я та по батькові, адресу, школу, клас та кінцевий пункт евакуації. Обов’язково треба тати при собі документи та гроші.
Виконайте тести за посиланням https://naurok.com.ua/test/start/341360
Прочитайте параграф 29 сторінка 162-167.
Правила евакуації.
Перш ніж здійснювати евакуацію необхідно ознайомитися з правилами її проведення. Ознайомся із знаками пожежної безпеки та знайди на малюнку поруч знаки пожежної безпеки, лампи аварійного освітлення і люмінесцентні стрілки, що вказують напрямок руху під час евакуації. Спробуй змоделювати свою евакуацію з вигаданого приміщення (на малюнку) з будь-якого місця.
План-схема евакуації — це креслення будинку, на якому позначено найбезпечніші шляхи виходу з приміщення в разі пожежі. Суцільні зелені стрілки показують основні рекомендовані евакуаційні шляхи, а пунктирні стрілки позначають резервні (другорядні). На планах евакуації умовними знаками показано розміщення вогнегасників, пожежних кранів, гідрантів, телефонів. План евакуації допомагає людям швидко покинути приміщення, охоплене вогнем.
У разі виникнення пожежі в громадському місці треба не метушитися, шукаючи вихід, а розібратися, хто з присутніх знає план евакуації, й рухатися разом з усіма згідно із цим планом.
Окрім плану евакуації, існують також знаки пожежної безпеки, які підкажуть вам шляхи до порятунку або попередять про небезпеку.
Правила пожежної безпеки у школі. Алгоритм дій під час пожежі в громадському приміщенні.
Кожен учень повинен знати і виконувати правила пожежної безпеки у школі. Ці правила передбачають, що у приміщеннях та на території школи забороняється палити і розкидати запалені сірники, застосовувати відкритий вогонь (наприклад факели), спалювати сміття.
На початковому етапі розвитку пожежі її можна ліквідувати за допомогою вогнегасника чи невеликої кількості води. Кожен з вас, хто виявив пожежу або її ознаки, наприклад задимлення або запах горіння, зобов’язаний негайно повідомити про це дорослим і за телефоном 101.
Порядок евакуації.
Перше й головне завдання у випадку пожежі — вивести всіх людей із небезпечної зони. Діяти треба швидко, виконуючи накази тих, хто проводить евакуацію.
Найменша затримка може коштувати комусь життя.
2.Перегляньте відео за посиланням.
3. Виконайте тестування
4.Прочитайте параграф 28
https://www.youtube.com/watch?v=iRQi6i5X5Is
Тема: Пожежна безпека оселі. Причини виникнення пожеж. Стадії розвитку пожежі.
Життя людини без вогню було б неможливим.
Але коли порушують правила поводження з вогнем, може виникнути пожежа.
Пожежа — це неконтрольований процес горіння, коли полум’я охоплює і знищує все, що може горіти. Вогонь завдає значних матеріальних втрат, знищує природні ресурси, загрожує здоров’ю і життю людей, може суттєво погіршити стан навколишнього середовища.
Для виникнення горіння необхідні певні умови: джерело запалювання, повітря, горючі матеріали. Такі умови називають трикутником вогню.
Причини виникнення пожеж:
хуліганство;
недбале (неправильне) поводження з вогнем;
порушення правил опалювання приміщень із використанням печей;
порушення правил користування зварювальними апаратами;
порушення правил експлуатації електромереж і електроприладів;
порушення правил користування газовими приладами;
самозапалювання легкозаймистих речовин при підвищеній температурі;
«сонячні зайчики» від дзеркал, скла, металу;
блискавки.
Пожежа — це неконтрольований процес горіння, що супроводжується знищенням матеріальних цінностей і створює небезпеку для життя і здоров’я людей.
Умови виникнення пожеж
Умовами загоряння є наявність:
вогню (іскри);
кисню (повітря);
горючих речовин.
Трикутник вогню
Цей термін запропонував французький хімік А. Лавуа-зьє для того, щоб було легше запам’ятати три умови виникнення пожежі.
«Джерело тепла + пальне + кисень»
Стадії розвитку пожежі
Розрізняють три стадії розвитку пожежі.
❖ Початкова (загоряння). Триває від 5 до 30 хв. Відносно низька температура й незначна швидкість поширення вогню. Вогонь досить легко загасити.
❖ Основна (стійке або розвинуте горіння). Горіння підсилюється і прискорюється. Підвищується температура полум’я. Збільшуються факел полум’я і площа поширення вогню. Загасити пожежу дуже важко.
❖ Кінцева (згасання пожежі). Завершується горіння, поступово знижується температура. Вогонь згасає, коли догоряють горючі речовини.
Пожежу легше попередити, ніж загасити. Для цього в повсякденному житті необхідно суворо додержуватися правил пожежної безпеки.
Чинники небезпеки при пожежі:
вогонь;
підвищена температура навколишнього середовища;
задимлення;
утруднене дихання внаслідок накопичення продуктів згоряння;
обмежена видимість;
ураження електричним струмом при спробі загасити електроприлади;
небезпека вибуху при горінні легкозаймистих речовин;
обвал конструкцій;
при спробі врятуватися через вікно — падіння з висоти.
Вогонь особливо небезпечний:
для мешканців верхніх поверхів, оскільки їх евакуація ускладнюється тим, що дим і вогонь поширюються знизу вгору;
за наявності в приміщенні, де виникла пожежа, легкозаймистих речовин (наприклад, значна кількість паперу) або вибухонебезпечних приладів та речовин (наявність газового балона, ємностей зі спиртом, бензином тощо).
Пожежна охорона — це сукупність створених у встановленому порядку органів управління, підрозділів та організацій, призначених для організації профілактики пожеж, їх гасіння та здійснення аварійно-рятувальних робіт.
При Міністерстві внутрішніх справ існує управління пожежної охорони(УПО) і його органи на місцях. До складу УПО входить Державний пожежний нагляд, функціями якого є:
здійснення контролю за станом пожежної безпеки;
розробка і погодження протипожежних норм і правил та контроль їх виконання в проектах і безпосередньо на об’єктах народного господарства;
проведення розслідування і облік пожеж;
організація протипожежної профілактики.
Одним із документів, наявність якого завжди перевіряє пожежний інспектор, є план евакуації з приміщення на випадок пожежі. На ньому зображено план приміщення, на
якому позначені всі двері, сходи, стрілками позначені шляхи евакуації до основних та запасних виходів. Також позначені місця знаходження вогнегасників, пожежних гідрантів, кнопок пожежної сигналізації, телефонів, за якими треба викликати пожежних у випадку загоряння. У деяких країнах плани евакуації друкують на спеціальній, світло накопичувальній плівці. У випадку пожежі й відключення світла ці плани світяться в темряві. Ознайомитись з планом евакуації треба заздалегідь, щоб знати, де у вашій школі, оселі розташовані пожежні виходи.
Заходи щодо профілактики пожеж
У школі:
відсутність джерел відкритого вогню;
регулярні протипожежні перевірки стану електропроводки;
наявність вогнегасників та інших засобів пожежогасіння;
регулярний інструктаж учнів та працівників школи щодо правил пожежної безпеки.
Удома:
обережно поводитися з газом, печами;
регулярно перевіряти справність електроприладів;
не гратися із сірниками, петардами, бенгальським вогнем;
мати засоби пожежогасіння;
не зберігати горючі матеріали на балконах;
не заклеювати вікна «дзеркальними» плівками;
не гратися «сонячними зайчиками»;
не зберігати під дахами або поряд із джерелами тепла горючі й легкозаймисті матеріали.
Запам'ятайте правила поводження з небезпечними речовинами
До небезпечних
хімічних речовин відносять такі, що під час контакту з людиною можуть викликати
різні пошкодження. Частина із цих речовин є і в наших домівках. Їх треба знати
й обережно з ними поводитися:
· Леткі речовини (різні балончики зі стисненим газом) – не
можна нагрівати, не можна спрямовувати в обличчя людині ( окрім косметичних
речовин), з ними можна працювати тільки в приміщеннях, які провітрюються (
наприклад, із фарбами для вікон або підлоги)
· Їдкі речовини ( це речовини, які в разі попадання на
шкіру можуть викликати опіки) – можна працювати, тільки використовуючи засоби
захисту (гумові рукавички чи окуляри);найбільш небезпечними їдкі речовини є
тоді, коли потрапляють у очі;
· Отруйні речовини, які у разі потрапляння всередину
організму можуть викликати отруєння;
·
Займисті
речовини, які легко можуть загорітися; їх не можна зберігати поблизу джерел
вогню або нагрівальних електричних приладів.
Отож,
використовувати хімічні речовини можна тільки за призначенням, дотримуючись
всіх правил безпеки. Леткі речовини не можна нагрівати. З їдкими речовинами
можна працювати, тільки використовуючи засоби захисту. Займисті речовини не
можна зберігати поблизу джерел вогню чи нагрівальних електричних приладів.
Ознаки
отруєння
|
|
|
Головний біль
|
|
Нудота
|
|
Блювання
|
|
Втрата свідомості
|
|
Як захистити себе від отруєння
ліками
У кожній
родині зберігають певну кількість ліків. На всіх упаковках указано термін
придатності. Якщо термін придатності вичерпано або етикетки взагалі немає, то
ліки слід обов’язково викинути, оскільки старі, а тим паче невизначені ліки
можуть спричинити отруєння.
Ні в якому
разі не зберігайте ліки окремо від інструкції щодо їх приймання. Це дуже
небезпечно, оскільки потім можна помилково завдати собі непоправної шкоди.
Особливу увагу звертайте на правила зберігання ліків. Ті препарати, що слід
зберігати у холодильнику, помістіть у спеціальну коробку з кришкою та позначте
її червоним хрестиком або написом, наклейкою.
Зазвичай ліки зберігають за
кімнатної температури, тобто 20◦С,якщо на упаковці не вказано іншого
температурного режиму. Напис «у прохолодному місці» відповідає 12 - 15◦С.
Будь-які зміни
кольору або консистенції ліків є сигналом, що вживати їх не можна. Велике
значення має час прийому ліків. Деякі природні та синтетичні лікарські
препарати, прийняті після їди, можуть або зовсім утратити свої властивості, або
значною мірою їх утратити за рахунок прямої взаємодії зі складовими частинами
їжі. Іноді ж навпаки – лікарський ефект може підвищитись.
Прискорювати
дію препаратів за допомогою розжовування замість того, щоб ковтнути їх та
запити водою, дуже шкідливо.
Капсули необхідно ковтати цілком: їхня оболонка зроблена із спеціального матеріалу, що захищає слизову оболонку шлунка від агресивної дії медикаментів. У деяких випадках вона сприяє поступовому вивільненню активних у ліках речовин і тому подовжує лікувальний ефект.
Перша допомога у разі отруєння ліками
У будь-якому
випадку гострого отруєння ліками негайно викликати «швидку допомогу». До її
приїзду слід промити потерпілому шлунок, давши йому випити три-чотири склянки
кип’яченої води, держаком ложки натиснути на корінь язика, щоб у нього швидше
виникло блювання. Промивання шлунка слід повторити два-три рази.
Але робити це
можна тільки в тому разі, якщо хворий при свідомості. За втрати свідомості в
жодному разі не можна вливати в рот хворому рідину для промивання шлунка,
оскільки вона може потрапити до дихальних шляхів, що призведе до порушення
дихання, іноді з тяжкими наслідками.
Якщо у хворого виникло порушення координації рухів, нестійкої ходи, негайно покладіть його в ліжко. Якщо потерпілий утратив свідомість, поверніть його голову на бік, щоб блювотні маси потрапили до дихальних шляхів.
Коли прибуде «швидка», обов’язково передайте медичним працівникам упаковки з-під прийнятих постраждалим ліків і повідомте, якщо можливо, час прийому препарату, його дозу.
Перша допомога в разі ураження хімічними речовинами.
1. Промивання очей великою кількістю проточної води
кімнатної температури. Не можна при цьому терти очі руками.
2. Виклик «швидкої допомоги» або лікаря. (Якщо поряд
декілька людей, то дії здійснюють паралельно»
Домашнє завдання.
Прочитайте параграф 26 сторінка 146-151, відповідайте на запитання.
Перегляньте презентацію 1-9 слайдів!
https://naurok.com.ua/prezentaciya-bezpeka-pri-koristuvanni-zasobami-pobutovo-himi-173078.html
Перш ніж купити продукт, звертай увагу на маркування — певні відомості, умовні позначення, нанесені на упаковку. Коли купуєш продукти без упаковки, оцінюй свіжість і якість продуктів з виглядом і запахом.
На упаковці харчових продуктів мають бути зазначені обов’язкові відомості:назва продукту, назва та адреса виробника, інформація про склад продукту ,дата виготовлення, термін придатності або зберігання, умови зберігання, маса продукту, штрих код .
Першими трьома цифрами позначено країну - виробника. Код України – 482. Після того, як принесли продукти додому, треба відразу покласти їх у холодильник або інше відповідне місце.
Ø Заморожені продукти не слід розморожувати та заморожувати декілька разів.
Ø Крім того, що їжа має бути свіжою та якісною, вона також має бути правильно приготованою.
Ø Приготовану їжу не можна довго зберігати, оскільки в ній починаються процеси бродіння і гниття.
Ризиковано купувати продукти на стихійних ринках.
Не можна купувати продукти, якщо:
v продукти мають неприємний запах, непривабливий вигляд;
v на упаковці не зазначено обов’язкових відомостей про продукт і виробника;
v термін придатності продукту закінчився;
v упаковка зім’ята або пошкоджена;
Продукти можуть стати шкідливими для здоров’я, якщо порушено правила їх обробки і зберігання.
Тому слід:
· додержуватися правил зберігання продукту, зазначених на упаковці
· ретельно мити сирі продукти, овочі, фрукти
· кип’ятити сиру воду, молоко
· різати на окремих дощечках продукти, що їдять сирими, і ті, що підлягають тепловій обробці
· готові страви, відкриті рибні консерви, молочні, рибні, м’ясні продукти зберігати в холодильнику
· продукти тривалого зберігання класти в морозильну камеру.
Перша допомога при харчових отруєннях
Тобі вже відомо, що причиною отруєння можуть стати зіпсовані продукти. Це, наприклад, консерви зі здутою кришкою, помутнілим вмістом. Продукти, куплені на стихійних ринках, також можуть стати причиною харчового отруєння.
Тяжкі отруєння спричиняють гриби. Треба бути уважними й обережними, купуючи і зберігаю їх у домашніх умовах. Не можна збирати та їсти гриби, яких знаєш.
Перші ознаки харчового отруєння — слабкість, біль у животі пронос, нудота, блювання, підвищення температури.
Вони з’являють через 2-4 години після вживання зіпсованого продукту.
Першу допомогу при харчовому отруєнні надають так:
Ø При перших симптомах отруєння — викликати «швидку допомогу» або лікаря.
Ø До приїзду лікаря дати хворому випити 5-6 склянок підсоленої кип’яченої води, щоб викликати блювання.
Ø Повторити 2-3 рази, док з’явиться вода без домішок їжі.
Ø Після цього дати випити підсолену воду або несолодкий чаї щоб запобігти зневодненню організму.
Ø Хворого покласти в ліжко, щоб голова була повернута набік.
Ø Пильнувати, щоб не захлинувся блювотинням.
Ø Зігріти (вкрити і покласти грілки).
Запишіть у зошит основні поняття теми.
Дайте відповіді
на запитання усно.
- Яки правил купівлі продуктів слід додержуватися?
- Які обов’язкові відомості про продукт зазначають на упаковці?
- Як правильно зберігати і обробляти харчові продукти?
- Що може призвести до харчового отруєння?
- Назвіть ознаки харчових отруєнь.
-
Як надати першу допомогу при харчовому отруєнні?
Чому слід звертати увагу на маркування упаковки?
Немає коментарів:
Дописати коментар